Белая метель
По улице, Любовь, метелица метет-
По волчье завывает,
Влюбленных разлучает,
Сугробы расставляет, раскладывает лед.
О нежности забыли,
Все чувства заметает
Снежинок белых стая,
Любовь окутал иней.
Идут влюбленный двое
Сквозь ветер, непогоду,
Обходят все сугробы,
Обиды, ревность, ссоры.
Метель закончила полет,
Влюбленный стало жалко
И вновь цветут фиалки,
Весна на улице любовь.
Прочли стихотворение или рассказ???
Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.
И ОБЯЗАТЕЛЬНО нажмите значок "Одноклассников" ниже!
По вулиці, Любов, метелиця метє-
По вовчі завиває,
Закоханих розлучає,
Кучугури розставляє, розкладає лід.
Про ніжності забули,
Всі почуття замітає
Сніжинок білих зграя,
Любов огорнув іній.
Йдуть закоханий двоє
Крізь вітер, негоду,
Обходять всі замети,
Образи, ревнощі, сварки.
Заметіль закінчила політ,
Закоханий стало шкода
І знову цвітуть фіалки,
Весна на вулиці любов.
Переклала українською мовою 14.11.20 5.00