Белая надежда
У моря девочка жила,
Глаза небесно — голубые
И светло — русая коса,
А звали, нет, забыл я имя...
Как много пролетело лет,
Я снова вижу этот мостик -
Сбылась примета из монет,
Копейки в море здесь я бросил.
Стою у моря как тогда
И бриза слышу нежный шелест,
На перебой шумит волна -
Напоминают мне о детстве.
Девчонка, шарики в руке,
Глаза небесно — голубые...
Надежда — шепчет море мне,
Напоминая ее имя.
Прочли стихотворение или рассказ???
Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.
И ОБЯЗАТЕЛЬНО нажмите значок "Одноклассников" ниже!
Біла надія
У моря дівчинка жила,
Очі небесно — блакитні
І світло — руса коса,
А звали, ні, забув я ім'я…
Як багато пролетіло років,
Я знову бачу цей місток — Збулася прикмета з монет,
Копійки в море тут я кинув.
Стою біля моря як тоді
Плесу чую ніжний шелест,
На перебій шумить хвиля — Нагадують мені про дитинство.
Дівча, шарики в руці,
Очі небесно — блакитні…
Надія — шепоче море мені,
Нагадуючи її ім'я.
Переклала українською мовою 10.01.21 10.00