Биография и цитаты Рэя Брэдбери

Биография Рэя Брэдбери

Биография Рэя Брэдбери не отличается особой неординарностью. Известный писатель родился 22 августа 1920 года в штате Иллинойс, городе Уокиган. Его мать была шведкой по происхождению, звали ее Мари Эстер Моберг. Леонард Сполдинг Брэдбери – отец, который являлся потомком англичан, прибывших в 1630 году в Америку. Полное имя Рэя – Рэймонд Дуглас, вторая часть которого была дана в честь известного актера Дугласа Фэрбенкса.

В тридцатых годах, в самый разгар Великой депрессии Рэй Брэдбери вместе с семьей перебрался в Лос-Анджелес. Семья жила бедно, и когда он окончил учебу в школе, ему не могли купить даже костюм для выпускного вечера. Поэтому он отправился на праздник в пиджаке своего покойного дяди, который в нем погиб от руки грабителя, а дырки от выстрелов были аккуратно зашиты.

После школы Брэдбери не поступил в колледж, но это не помешало ему регулярно заниматься самообразованием в библиотеках. Еще с детства у мальчика наблюдалась необычная тяга к литературе, а свои первые стихи он написал на детской пишущей машинке в двенадцать лет.Когда Рэю исполнилось двадцать, он уже точно знал, что хочет стать писателем.

Первые рассказы Брэдбери были опубликованы в журналах в 1940 году. В этот период, для того, чтобы заработать на жизнь, парень занимался продажей газет на улице, и только через несколько лет его творчество стало приносить незначительный, но регулярный заработок. В 1947 году Рэй выпустил сборник рассказов «Мрачный карнавал», а в дальнейшем его произведения попадали в антологии лучших рассказов Америки. Также рассказы Брэдбери были изданы в сборниках, которые в 1947 и 1948 годах удостоились премии О.Генри.

Но самый значительный момент в творчестве и биографии Рэя Брэдбери состоялся в 1950 году, когда вышел сборник новелл «Марсианские хроники», который и принес ему популярность. Писатель посвятил его жене, руками которой и был набран первый экземпляр книги.

С единственной женой Маргарэт Рэй прожил всю жизнь. Со дня свадьбы, которая состоялась 27 сентября 1947 года, в течение нескольких лет она целыми днями работала для того, чтобы муж мог заниматься дома своими рассказами. За все время у пары родилось четыре дочери.

Рэй Брэдбери получил множество литературных наград, был удостоен титула «Гранд-мастер» и звания почетного доктора литературы колледжа Уиттьер. Сегодня его многочисленные произведения, к которым относятся фантастические поэмы, повести, романы, новеллы, стихи продолжают читать во всем мире. 63 рассказа писателя не издавались в сборниках, а были напечатаны в журналах и газетах. Среди его самых известных произведений и сборников можно выделить «Вино из одуванчиков». «Золотые яблоки Солнца», «Механизмы радости», «Смерть – удел одиноких», «Лекарство от меланхолии» и многие другие.

Биография Рэя Бредбэри также включает интересный факт о том, что его пра-прабабка была ведьмой, сожженной в 1962 году на Салемском процессе. Правда, подтверждений этому нет, и вполне возможно, что имя Мэри Брэдбери было простым совпадением. Тем не менее, писатель считает себя потомком колдуньи, а в его рассказах потусторонняя сила обычно оказывается более человечной, чем ее человеческая

Рэй Брэдбери

Credo

Откуда я пришел, не знаю

Не знаю я, куда уйду,

Когда победно отблистаю

В моем сверкающем саду.

Когда исполнюсь красотою,

Когда наскучу лаской роз,

Когда запросится к покою

Душа, усталая от грез.

Но я живу, как пляска теней

В предсмертный час больного дня,

Я полон тайною мгновений

И красной чарою огня.

Мне все открыто в этом мире —

И ночи тень, и солнца свет,

И в торжествующем эфире

Мерцанье ласковых планет.

Я не ищу больного знанья,

Зачем, откуда я иду;

Я знаю, было там сверканье

Звезды, лобзающей звезду.

Я знаю, там звенело пенье

Перед престолом красоты,

Когда сплетались, как виденья,

Святые белые цветы.

И жарким сердцем веря чуду,

Поняв воздушный небосклон,

В каких пределах я ни буду,

На все наброшу я свой сон.

Всегда живой, всегда могучий,

Влюбленный в чары красоты.

И вспыхнет радуга созвучий

Над царством вечной пустоты.Осень 1905

30 цитат великого мрійника Рэя Брэдбери

22 августа 1920 года родился выдающийся американский писатель, известный по антиутопии «451 градус по Фаренгейту», циклу рассказов «Марсианские хроники» и частично автобиографической повести «Вино из одуванчиков» Рэй Брэдбери. В День рождения главного мечтателя ХХ века мы вспоминаем его лучшие высказывания

1. Когда человеку 17, он знает все. Если ему 27 и он по-прежнему знает все — значит, ему все еще 17.

2. Есть преступления хуже, чем сжигать книги. Например — не читать их.

3. Первое, что узнаешь в жизни, — это то, что ты дурак. Последнее, что узнаешь, — это что ты все тот же дурак.

4. Доброта и ум — свойства старости. В 20 лет женщине куда интереснее быть бессердечной и легкомысленной.

5. Чтобы выжить, надо перестать допытываться, в чем смысл жизни. Жизнь сама по себе и есть ответ.

6. В войне вообще не выигрывают. Все только и делают, что проигрывают, и кто проигрывает последним, просит мира.

7. У зла есть только одна сила — та, которой наделяем его мы сами.

8. Когда жизнь хороша, спорить о ней незачем.

9. Любовь — это когда кто-то может вернуть человеку самого себя.

10. Шире открой глаза, живи так жадно, как будто через десять секунд умрешь. Старайся увидеть мир. Он прекраснее любой мечты, созданной на фабрике и оплаченной деньгами. Не проси гарантий, не ищи покоя — такого зверя нет на свете.

11. Когда живешь все время рядом с людьми, они не меняются ни на йоту. Вы изумляетесь происшедшим в них переменам, только если расстаетесь надолго, на годы.

12. Искать кроликов в шляпах — гиблое дело, все равно как искать хоть каплю здравого смысла в голове у некоторых людей.

13. Улыбайся, не доставляй беде удовольствия.

14. Человеческая память похожа на чувствительную фотопленку, и мы всю жизнь только и делаем, что стараемся стереть запечатлевшееся на ней.

15. Смерть — это мой постоянный бой. Я вступаю с ней в схватку в каждом новом рассказе, повести, пьесе… Смерть! Я буду бороться с ней моими произведениями, моими книгами, моими детьми, которые останутся после меня.

16. У электронных книг нет будущего. Они пахнут подожженным бензином.

17. Мы все — машины времени. Вот почему всю свою жизнь я нахожусь под очарованием стариков. Потому что я знаю: вот сейчас нажму его потайную кнопку и окажусь в 1900 году. Или на Гражданской войне… А в детстве я встречал ветеранов Гражданской войны!

18. Если бы человек день и ночь думал о смерти, он стал бы Вуди Алленом.

19. Я не пытаюсь предсказать будущее – я пытаюсь его предотвратить.

20. Да, свободного времени у нас достаточно. Но есть ли у нас время подумать?

21. У нас одна обязанность — быть счастливыми.

22. Кто перестал удивляться, тот перестал любить, а перестал любить — считай, у тебя и жизни нет, а у кого жизни нет — тот, считай, сошел в могилу.

23. И, если жить полной жизнью — значит умереть скорее, пусть так: предпочитаю умереть быстро, но сперва вкусить еще от жизни.

24. Неважно, что именно ты делаешь; важно, чтобы все, к чему ты прикасаешься, меняло форму, становилось не таким, как раньше, чтобы в нем оставалась частица тебя самого. В этом разница между человеком, просто стригущим траву на лужайке, и настоящим садовником.

25. Сами создавайте то, что может спасти мир, — и если утонете по дороге, так хоть будете знать, что плыли к берегу.

26. Книги только одно из вместилищ, где мы храним то, что боимся забыть.

27. Главный секрет творчества в том, чтобы относиться к своим идеям как к кошкам — просто заставьте их следовать за вами.

28. Любовь — это когда хочешь переживать с кем-то все четыре времени года. Когда хочешь бежать с кем-то от весенней грозы под усыпанную цветами сирень, а летом собирать ягоды и купаться в реке. Осенью вместе варить варенье и заклеивать окна от холода. Зимой — помогать пережить насморк и долгие вечера...

29. Я испытывал простое и самое большое на свете счастье — я был жив.

30. Никогда не подвергай сомнению чудеса, когда они происходят.

Біографія Рея Бредбері

Біографія Рея Бредбері не відрізняється особливою неординарністю.Відомий письменник народився 22 серпня 1920 року в штаті Іллінойс, місті Вокіган.Його мати була шведкою за походженням, звали її Марі Естер Моберг.Леонард Сполдінг Бредбері — батько, який був нащадком англійців, які прибули в 1630 році в Америку.Повне ім'я Рея — Реймонд Дуглас, друга частина якого була дана на честь відомого актора Дугласа Фербенкса.

У тридцятих роках, в самий розпал Великої депресії Рей Бредбері разом з родиною перебрався в Лос-Анджелес.Сім'я жила бідно, і коли він закінчив навчання в школі, йому не могли купити навіть костюм для випускного вечора.Тому він відправився на свято в піджаку свого покійного дядька, який в ньому загинув від руки грабіжника, а дірки від пострілів були акуратно зашиті.

Після школи Бредбері не надійшов у коледж, але це не завадило йому регулярно займатися самоосвітою в бібліотеках.Ще з дитинства у хлопчика спостерігалася незвичайна тяга до літератури, а свої перші вірші він написав на дитячому друкарській машинці в дванадцять років.Коли Рею виповнилося двадцять, він вже точно знав, що хоче стати письменником.

Перші оповідання Бредбері були опубліковані в журналах в 1940 році.У цей період, для того, щоб заробити на життя, хлопець займався продажем газет на вулиці, і тільки через кілька років його творчість стала приносити незначний, але регулярний заробіток.У 1947 році Рей випустив збірку оповідань «Похмурий карнавал», а в подальшому його твори потрапляли в антології кращих оповідань Америки.Також розповіді Бредбері були видані в збірках, які в 1947 і 1948 роках удостоїлися премії О. Генрі.

Але найзначніший момент у творчості і біографії Рея Бредбері відбувся в 1950 році, коли вийшла збірка новел «Марсіанські хроніки», який і приніс йому популярність.Письменник присвятив його дружині, руками якої і був набраний перший екземпляр книги.

З єдиною дружиною Маргарет Рей прожив все життя.З дня весілля, яка відбулася 27 вересня 1947, протягом кількох років вона цілими днями працювала для того, щоб чоловік міг займатися вдома своїми розповідями.За весь час у пари народилося чотири дочки.

Рей Бредбері отримав безліч літературних нагород, був визнаний гідним титулу «Гранд-майстер» і звання почесного доктора літератури коледжу Уіттьер.Сьогодні його численні твори, до яких відносяться фантастичні поеми, повісті, романи, новели, вірші продовжують читати в усьому світі.63 оповідання письменника не видавалися в збірках, а були надруковані в журналах і газетах.Серед його найвідоміших творів і збірок можна виділити «Вино з кульбаб».«Золоті яблука Сонця», «Механізми радості», «Смерть — доля самотніх», «Ліки від меланхолії» і багато інших.

Біографія Рея Бредбері також включає цікавий факт про те, що його пра-прабабця була відьмою, спаленою в 1962 році на Салемскому процесі.Правда, підтверджень цьому немає, і цілком можливо, що ім'я Мері Бредбері було простим збігом.Проте, письменник вважає себе нащадком чаклунки, а в його оповіданнях потойбічна сила зазвичай виявляється більш людяною, ніж її людська

Рей БредберіCredo

Звідкия прийшов, не знаю

Не знаю я, куди піду,

Коли переможно отблистаю

У моєму блискучому саду.

Коли виповнилося красою,

Коли набриднути ласкою троянд,

Коли запроситься до спокою

Душа, втомлена від мрій.

Але я живу, як танець тіней

У передсмертний час хворого дня,

Я сповнений тайною миттєвостей

І червоною чарою вогню.

Мені все відкрито в цьому світі -

І ночі тінь, і сонця світло,

І в тріумфуючий ефірі

Мерехтіння ніжних планет.

Я не шукаю хворого знанья,

Навіщо, звідки я йду;

Я знаю, було там сверканье

Зірки, цілувалися зірку.

Я знаю, там дзвеніло спів

Перед престолом краси,

Коли спліталися, як бачення,

Святі білі квіти.

І жарким серцем вірячи чуду,

Зрозумівши повітряний небосхил,

В яких межах я ні буду,

На все накину я свій сон.

Завжди живий, завжди могутній,

Закоханий в чари краси.

І спалахне веселка співзвуч

Над царством одвічної пустоти.Осінь 1905

30 цитат великого мрійника Рея Бредбері

22 серпня 1920 року народився видатний американський письменник, відомий по антиутопії «451 градус за Фаренгейтом», циклу оповідань «Марсіанські хроніки» і частково автобіографічній повісті «Вино з кульбаб» Рей Бредбері.У День народження головного мрійника ХХ століття ми згадуємо його кращі вислови

1. Коли людині 17, воназнає все.Якщо йому 27 і він як і раніше знає все — значить, йому все ще 17.

2. Є злочини гірші, ніж спалювати книги.Наприклад — не читати їх.

3. Перше, що дізнаєшся в житті, — це те, що ти дурень.Останнє, що дізнаєшся, — це що ти все той же дурень.

4. Доброта і розум — властивості старості.У 20 років жінці куди цікавіше бути безсердечноюі легковажною.

5. Щоб вижити, треба перестати допитуватися, в чому сенс життя.Життя саме по собі і є відповідь.

6. У війні взагалі не виграють.Всі тільки й роблять, що програють, і хто програє останнім, просить світу.

7. У зла є тільки одна сила — та, якої наділяємо його ми самі.

8. Коли життя хороше, сперечатися про ньомунема чого.

9. Любов — це коли хтось може повернути людині самого себе.

10. Ширше відкрий очі, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш.Намагайся побачити світ.Він прекрасніше будь- якої мрії, створеної на фабриці і оплаченої грошима.Не проси гарантій, не шукай спокою — такого звіра немає на світі.

11. Коли живеш весь час поруч з людьми, вони не змінюються ні на йоту.Ви дивували тим, що сталися в них зміни, тільки якщо розлучаєтеся надовго, на роки.

12. Шукати кроликів в капелюхах — марна справа, все одно як шукати хоч краплю здорового глузду в голові у деяких людей.

13. Посміхайся, що не будеш приносити біді задоволення.

14. Людська пам'ять схожа на фотоплівку, і ми все життя тільки й робимо, що намагаємося стерти зафіксованена ній.

15. Смерть — це мій постійний бій.Я вступаю з нею в сутичку в кожному новому оповіданні, повісті, п'єсі… Смерть! Я буду боротися з нею моїми творами, моїми книгами, моїми дітьми, які залишаться після мене.

16. У електронних книг немає майбутнього.Вони пахнуть підпаленим бензином.

17. Ми всі — машини часу.Ось чому все своє життя я перебуваю під чарівністю старих.Тому що я знаю: ось зараз натисну його потаємну кнопку і опинюся в 1900 році.Або на Громадянській війні… А в дитинстві я зустрічав ветеранів Громадянської війни!

18. Якби людина день і ніч думалапро смерть, вонасталабВуді Алленом.

19. Я не намагаюся передбачити майбутнє — я намагаюся його запобігти.

20. Так, вільного часу у нас достатньо.Але чи є у нас час подумати?

21. У нас один обов'язок — бути щасливими.

22. Хто перестав дивуватися, той перестав любити, а перестав любити — вважай, у тебе і життя немає, а у кого життя немає — той, вважай, зійшов в могилу.

23. І, якщо жити повним життям — значить померти швидше, нехай так: Краще вже померти швидко, але спершу скуштувати ще від життя.

24. Неважливо, що саме ти робиш! важливо, щоб все, до чого ти доторкаєшся, змінювало форму, ставало не таким, як раніше, щоб в ньому залишалася частка тебе самого.У цьому різниця між людиною, просто тим, хто стриже траву на галявині, і справжнім садівником.

25. Самі створюйте то, що може врятувати світ, — і якщо потонете по дорозі, так хоч будете знати, що пливли до берега.

26. Книги тільки одне з вмістилищ, де ми зберігаємо те, що боїмося забути.

27. Головний секрет творчості в тому, щоб ставитися до своїх ідей як до кішок — просто змусьте їх слідувати за вами.

28. Любов — це коли хочеш переживати з кимось всі чотири пори року.Коли хочеш бігти з кимось від весняної грози під посипану квітами бузок, а влітку збирати ягоди і купатися в річці.Восени разом варити варення і заклеювати вікна від холоду.Взимку — допомагати пережити нежить і довгі вечори ...

29. Я відчував просте і найбільше на світі щастя — я був живий.

30. Ніколи не піддавати сумніву чудеса, коли вони відбуваються.

Зібрала з різноманітних джерел та переклала на українську мову 3.05.10   8.20