Джоанн Карр

Джоанн Карр

Год рождения: 1982Возраст: 37 летМесто рождения: Ливерпуль, Великобритания

Британская медсестра, обнаружившаяся у себя инвазивный протоковый рак молочной железы благодаря своему сыну

Джоанн рассказывает, как ее 'ангел-хранитель', сын Даги, спас ее жизнь, отказавшись от грудного вскармливания привычным для него способом.

Медсестра из Ливерпуля, 37-летняя Джоанн родила сына в апреле 2014-го.

Сейчас мальчику пять, и его называют 'последним кусочком пазла' для идеальной маленькой семьи, где также растет 11-летняя Айла.

Все шло нормально до июня 2015-го, пока в возрасте 14 месяцев Даги внезапно изменил свою привычку грудного питания.

Малыш наотрез отказывался брать правую грудь, и это насторожило его маму.

'С левой не было никаких проблем, — вспоминает Карр. — Я подумала, что произошла закупорка протока или что-то подобное. Определенно, случилось что-то странное'.

Беспокойство одержало верх, и Джоанн решила проверить свою грудь на наличие уплотнений и признаков некоторых заболеваний.

Она обнаружила комочек размером с горошину на правой груди и записалась на прием к своему терапевту.

Пациентке прописали курс антибиотиков и велели вернуться, если лечение не сработает...

Карр вернулась к врачу общей практики, который перенаправил ее к узкому специалисту.

Через четыре дня после сканирования и биопсии пришли неутешительные результаты. Мать двоих детей пострадала от агрессивной формы рака молочной железы — инвазивного протокового рака.

Врачи не стали дискутировать на тему того, почему Даги отказался от привычного способа кормления. Зато Джоанн уверена, что виной тому была именно 2 см опухоль, расположенная близко к соску, из-за чего ребенок испытывал дискомфорт.

'Меня пригласили в кабинет и сказали, что я у меня рак', — говорит Карр.

Объяснили, что рак агрессивный, но поддается лечению. Я была просто раздавлена'.

Ливерпульская медсестра со слезами на глазах донесла новости до родных. Она не могла перестать думать о том, что будет с ее детьми, если онкология возьмет верх.

Какой-то период Джоанн отстранилась от внешнего мира и боролась с накатившими на нее проблемами со сном.

'Но я знала, что должна быть сильной ради детей', — добавляет она.

Восемь курсов химиотерапии продолжались до марта прошлого года. Женщина потеряла все свои волосы.

Однако ее опухоль уменьшилась, и хирурги удалили остатки раковых клеток в марте 2018-го.

В апреле 2018-го Карр стала 'свободна от рака'. Заболевание находится в состоянии ремиссии больше года.

Когда Джоанн впервые услышала, что болезнь отступила, она просто разрыдалась от счастья.

'Это был такой эмоциональный момент', — вспоминает британка, в настоящее время готовящаяся переучиваться на химиотерапевта.

'Процедуры были просто кошмарными. Даже не из-за рака, а и менно из-за химиотерапии я чувствовала себя так плохо'.

Джоанн все еще не может вернуться на работу, поскольку мучается от боли в суставах, спровоцированной агрессивной химиотерапией. Она надеется поступить в университет в следующем году, чтобы поднатореть в сестринском деле.

'Теперь я не наказываю Даги ни за что, — завершает свою историю Карр. — Я чудовищно его избаловала. Но без него меня бы сейчас не было'.

'Без сомнений, он спас мою жизнь. Он мой маленький ангел. Один из докторов сказал, что Даги повел себя чрезвычайно странно'.

'Должно быть, мой сын каким-то образом знал, что со мной. Он приглядывал за своей мамой. И я уверена, что не пошла бы к врачу, если бы не он. И вспоминать об этом просто невероятно'.Алексей Булатов

Джоанн Карр

Рік народження: 1982Вік: 37 роківМісце народження: Ліверпуль, Великобританія

Британська медсестра, котра виявила у себе інвазивний протоковий рак молочної залози завдяки своєму синові

Джоанн розповідає, як її 'ангел-хранитель', син врятував її життя, відмовившись від грудного вигодовування звичним для нього способом.

Медсестра з Ліверпуля, 37-річна Джоанн народила сина в квітні 2014 го.

Зараз хлопчику п'ять, і його називають «останнім шматочком пазла 'для ідеальної маленької сім'ї, де також зростає 11-річна Айла.

Все йшло нормально до червня 2015 го, поки у віці 14 місяців цебто раптово змінив свою звичку грудного харчування.

Малюк навідріз відмовлявся брати праву грудь, і це насторожило його маму.

'З лівого не було ніяких проблем, — згадує Карр. — Я подумала, що сталася закупорка протоки або щось подібне. Безумовно, сталося щось дивне '.

Занепокоєння перемогло, і Джоанн вирішила перевірити свої груди на наявність ущільнень і ознак деяких захворювань.

Вона виявила грудочку розміром з горошину на правій груді і записалася на прийом до свого терапевта.

Пацієнтці прописали курс антибіотиків і веліли повернутися, якщо лікування не спрацює ...

Карр повернулася до лікаря загальної практики, який перенаправив її до вузького спеціаліста.

Через чотири дні після сканування і біопсії прийшли невтішні результати. Мати двох дітей постраждала від агресивної форми раку молочної залози — інвазивного протокового раку.

Лікарі не стали дискутувати на тему того, чому цебто відмовився від звичного способу годування. Зате Джоанн впевнена, що виною тому була саме 2 см пухлина, розташована близько до соска, через що дитина відчував дискомфорт.

'Мене запросили в кабінет і сказали, що я у мене рак', — говорить Карр.

Пояснили, що рак агресивний, але піддається лікуванню. Я була просто розчавлена '.

Ліверпульськамедсестра зі сльозами на очах донесла новини до рідних. Вона не могла перестати думати про те, що буде з її дітьми, якщо онкологія візьме верх.

Якийсь період Джоанн відсторонилася від зовнішнього світу і боролася з накатом на неї проблемами зі сном.

'Але я знала, що повинна бути сильною заради дітей', — додає вона.

Вісім курсів хіміотерапії тривали до березня минулого року. Жінка втратила все своє волосся.

Однак її пухлина зменшилася, і хірурги видалили залишки ракових клітин в березні 2018 го.

У квітні 2018 го Карр стала 'вільна від раку'. Захворювання знаходиться в стані ремісії більше року.

Коли Джоанн вперше почула, що хвороба відступила, вона просто розридалася від щастя.

'Це був такий емоційний момент', — згадує британка, в даний час готується переучуватися на хіміотерапевта.

'Процедури були просто жахливими. Навіть не через раку, а й Саме через хіміотерапію я відчувала себе так погано '.

Джоанн все ще не може повернутися на роботу, оскільки страждає від болю в суглобах, спровокованої агресивної хіміотерапією. Вона сподівається вступити до університету в наступному році, щоб набити руку в сестринській справі.

'Тепер я не караю цебто ні за що, — завершує свою історію Карр. — Я жахливо його розбестила. Але без нього мене б зараз не було '.

'Без сумнівів, він врятував моє життя. Він мій маленький ангел. Один з лікарів сказав, що цебто повівся надзвичайно дивно '.

'Мабуть, мій син якимось чином знав, що зі мною. Він наглядав за своєю мамою. І я впевнена, що не пішла б до лікаря, якщо б не він. І згадувати про це просто неймовірно ".

Олексій Булатов

Переклала на українську мову 15.07.19         8.59