Джон Донн

Имя английского поэта Джона Донна стоит в одном ряду с Уильямом Шекспиром и Филиппом Сидни. Крупнейший представитель метафизической школы в поэзии сочетал в себе полярные принципы. Настоятель храма, которого не удовлетворяет ни католическая, ни англиканская церковь. Автор проповедей без светлого взгляда на мир и стихов не для всех, наполненных аллюзиями и многозначностью. В центре поэзии Донна, лежащей на стыке Ренессанса и барокко, стоит человек и его возможности, сочетание работы чувств и ума.

Детство и юность

В биографии Джона Донна имеется интересный факт – неизвестна точная дата рождения. В разных источниках указывается либо 21 января, либо промежуток с 24 января по 19 июня 1572 года. Джон родился в семье купца средней руки. По линии матери состоял в родстве с драматургом Джоном Хейвудом и философом, лорд-канцлером Англии Томасом Мором. Семья придерживалась католической веры, что впоследствии сказалось на личных пристрастиях и возможностях Джона.

Портрет Джона Донна

В возрасте трех лет мальчик остался без отца. Мать вышла замуж за президента Королевской медицинской академии Джона Симмиджема. Уже к 10 годам Донн знал латинский и французский языки. В 12 родители отправили Джона в школу первой ступени при Оксфордском университете.

В это время в Англии набрал силу дух Реформации, и в 1586 году юноша перешел в Тринити-Колледж в Кембридж. Но ни в первом, ни во втором университете диплома юноша не получил, поскольку отказался принимать присягу, противоречащую канонам католической церкви. Жертвой конфликта двух церквей стал и брат Джона, Генри, попавший в тюрьму за укрывательство священника. Джону удалось окончить адвокатскую школу Линкольнз Инн.

Джон Донн в молодости

Помимо юридических наук поэт изучал языки и богословие. В круг интересов попали поэзия и театр. Но во время и по окончании учебы Джон промотал половину наследства в путешествиях и развлечениях. Донн несколько лет прожил в Испании, Франции и Италии, где изучал культуру и языки этих стран. Кроме этого, участвовал в пиратских авантюрах Уолтера Рэли, одного из руководителей разгрома испанской Непобедимой Армады, и Роберта Деверё, графа Эссекса.

В 1601 году Джон избран депутатом Палаты общин. С 1605 года работал помощником епископа Томаса Мортона, воинственного протестанта и автора работ, обличающих римский католицизм. В 1610-м Оксфордский университет присвоил мастеру степень магистра искусств. В 1615-м Джон назначен капелланом короля Якова I. Через год Донн получил должность профессора богословия в своей альма-матер — школе Линкольнз-Инн.

Литература

Исследователи творчества Джона Донн пришли к выводу, что поэт начал писать стихи в начале 90-х годов XVI века. Но при жизни произведения не публиковались, больше были известны проза и религиозные проповеди. Его первый сатирический труд датируется 1593 годом. В «Книге сатир Донна» автор пытался отразить раздвоенность мироощущения, вызванную церковными распрями, поиски точки опоры в жизни.

В 1597-м по следам экспедиции к Азорским островам написаны «Шторм» и «Штиль». Природная стихия показала Джону хрупкость человеческого существования, тем самым укрепив молодого человека в вере в Бога.

Поэт Джон Донн

Во время службы у сэра Томаса молодой поэт получил доступ в высший свет. Написанные им элегии, сонеты пользовались популярностью у бомонда. Автор приобрел высокопоставленных покровителей, сам король Яков I называл стихотворения Донна божественными.

В 1601 году Джон Донн написал «Прощание, запрещающее грусть», посвященное жене. Это одно из самых известных любовных стихотворений. Оно как нельзя лучше раскрывает идеал любви поэта и демонстрирует традиции любовной лирики эпохи Возрождения.

Книга стихотворений Джона Донна

Большая семья и последовавшие материальные трудности вернули Донна к религии и сподвигли на написание «La Corona» и «Священных сонетов». Но если в первом цикле еще присутствует жизнерадостный идиллический мотив, то второе сочинение пронизано депрессией, страданием, раскаянием за жизнь без Бога. В сонетах Джон видел себя свидетелем моментов из жизни Христа и Девы Марии.

В 1607 году Джон, испытывая внутренний кризис, взялся исследовать вопрос самоубийства. Плодом размышлений стал трактат «Биатанатос». Будучи юристом, Донн подошел к добровольному лишению жизни как одному из способов убийства.

Собственное видение картины мира Донн изложил в написанной на заказ поэме «Первая годовщина». При этом полученные в ходе размышлений выводы поэт замаскировал под раздвоение сознания у людей, вызванное реформацией церкви.

В 1611-м публикует полемический трактат «Игнатий и его конклав», направленный против иезуитов. Книга удостоена похвалы со стороны короля Якова I. В поэме «Вторая годовщина», вышедшей в 1612 году, Донн задался вопросом, что же такое душа, для чего она нужна. И пришел к выводу, что одним умом человек не найдет ответа.

Поэт Джон Донн

Своими памфлетами на религиозные темы Джон привлек внимание Якова I. Король посчитал, что из Джона выйдет хороший проповедник. Донн внял настояниям и в 1615 году принял сан священника. Через три года получил степень доктора богословия Кембриджского университета. Но прежде чем принять сан Джону пришлось преодолеть самого себя: он знал свои недостатки и считал, что не достоин быть рукоположенным. Сомнения Джон изложил в стихотворении «Страстная пятница», написанном весной 1613 года.

С 1621-го Джон Донн — настоятель Собора Святого Павла в Лондоне, одного из крупнейших соборов Европы того времени. Кроме того, в 1622-м назначен мировым судьей в Кенте и Бедфордшире, судьей Королевской комиссии по церковным судам. В этот период к Джону пришла слава одного из самых лучших проповедников эпохи.

В конце 1623 года Донн тяжело заболел. Находясь между жизнью и смертью, Джон не прекращал трудиться, исследуя природу человека. Итогом размышлений стал философский труд «Обращения к Господу в час нужды и бедствий».

Книга включает в себя несколько разделов. Каждый состоит из трех частей: «Медитация», «Увещевание» и «Молитва». Пожалуй, самые известные слова из проповеди – это

«Нет человека, который был бы как Остров, сам по себе, каждый человек есть часть Материка, часть Суши…Смерть каждого Человека умаляет и меня, ибо я един со всем Человечеством, а потому не спрашивай, по ком звонит колокол: он звонит по Тебе».

Слова из молитвенника использованы Эрнестом Хемингуэем в названии романа о войне в Испании.

Личная жизнь

Вернувшись в 1598 году из путешествия, Джон поступил на службу секретарем к адвокату двора Елизаветы I, лорду-хранителю королевской печати сэру Томасу Эджертону. Перед молодым человеком открылась широкая перспектива. Но в 1601 году Джон упустил такую возможность, тайно женившись на племяннице работодателя Анне Мор.

Через год суд подтвердил законность брака, и только в 1609 году отец Анны смирился с неравным браком дочери. Супруги поселились в имении Перфорд, принадлежащем семье жены. Кузен Анны, сэр Фрэнсис Уолли, взял Джона на службу.

Почти каждый год в семье появлялись дети, но из 12 выжили восемь. Родив последнего ребенка в 1617 году, Анна умерла. Возможно, смерть детей или иные духовные терзания привели Донна из католицизма в англиканскую церковь

Смерть

В 1630 у Джона обострилась болезнь. Настоятель Собора Святого Павла умер в 1631 году. Похоронен там же.

Статуя на могиле Джона Донна

Над могилой установлен скульптурный портрет Донна, созданный по его указанию перед смертью.

Библиография

•1601 – «Прощание, запрещающее грусть»

•1607 – «La Corona»

•1611 – «Игнатий и его конклав»

•1612 – «Анатомия мира»

•1624 – «Обращения к Господу в час нужды и бедствий»

•1631 – «Death’s Duel»

С добрым утром

Да где же раньше были мы с тобой? Сосали грудь? Качались в колыбели? Или кормились кашкой луговой? Или, как семь сонливцев, прохрапели Все годы? Так! Мы спали до сих пор; Меж призраков любви блуждал мой взор, Ты снилась мне в любой из Евиных сестер.

Очнулись наши души лишь теперь, Очнулись — и застыли в ожиданье; Любовь на ключ замкнула нашу дверь, Каморку превращая в мирозданье. Кто хочет, пусть плывет на край земли Миры златые открывать вдали — А мы свои миры друг в друге обрели.

Два наших рассветающих лица — Два полушарья карты безобманной: Как жадно наши пылкие сердца Влекутся в эти радостные страны! Есть смеси, что на смерть обречены, Но если наши две любви равны, Ни убыль им вовек, ни гибель не страшны. Джон Донн

Джон Донн

Ім'я англійського поета Джона Донна стоїть в одному ряду з Вільямом Шекспіром і Філіпом Сідні.Найбільший представник метафізичної школи в поезії поєднував в собі полярні принципи.Настоятель храму, якого не задовольняє ні католицька, ні англіканська церква.Автор проповідей без світлого погляду на світ і віршів не для всіх, наповнених алюзіями і багатозначністю.У центрі поезії Донна, що лежить на стику Ренесансу та бароко, стоїть людина і його можливості, поєднання роботи почуттів і розуму.

Дитинство і юність

У біографії Джона Донна є цікавий факт — невідома точна дата народження.У різних джерелах вказується або 21 січня, який проміжок з 24 січня по 19 червня 1572 року.Джон народився в сім'ї купця середньої руки.По лінії матері був родичем драматургом Джоном Хейвудом і філософом, лорд-канцлером Англії Томасом Мором.Сім'я дотримувалася католицької віри, що згодом позначилося на особистих уподобаннях і можливостях Джона.

Портрет Джона Донна

У віці трьох років хлопчик залишився без батька.Мати вийшла заміж за президента Королівської медичної академії Джона Сімміджема.Вже до 10 років Донн знав латинську та французьку мови.У 12 батьки відправили Джона в школу першого ступеня при Оксфордському університеті.

В цей час в Англії набрав чинності дух Реформації, і в 1586 році юнак перейшов в Трініті-коледж в Кембридж.Але ні в першому, ні в другому університеті диплома юнак не отримав, оскільки відмовився складати присягу, що суперечить канонам католицької церкви.Жертвою конфлікту двох церков став і брат Джона, Генрі, який потрапив до в'язниці за приховування священика.Джону вдалося закінчити адвокатську школу Лінкольнз Інн.

Джон Донн в молодості

Крім юридичних наук поет вивчав мови і богослов'я.В коло інтересів потрапили поезія і театр.Але під час і після закінчення навчання Джон змарнував половину спадщини в подорожах і розвагах.Донн кілька років прожив в Іспанії, Франції та Італії, де вивчав культуру і мови цих країн.Крім цього, брав участь в піратських авантюрах Уолтера Релі, одного з керівників розгрому іспанської Непереможної Армади, і Роберта Девере, графа Ессекса.

У 1601 році Джон обраний депутатом Палати громад.З 1605 року працював помічником єпископа Томаса Мортона, войовничого протестанта і автора робіт, викривають римський католицизм.У 1610-му Оксфордський університет присвоїв майстру ступінь магістра мистецтв.У 1615-му Джон призначений капеланом короля Якова I. Через рік Донн отримав посаду професора богослов'я в своїй альма-матер — школі Лінкольнз-Інн.

література

Дослідники творчості Джона Донн прийшли до висновку, що поет почав писати вірші на початку 90-х років XVI століття.Але за життя твори не публікувалися, більше були відомі проза і релігійні проповіді.Його перший сатиричний працю датується +1593 роком.У «Книзі сатир Донна» автор намагався відобразити роздвоєність світовідчуття, викликану церковними чварами, пошуки точки опори в житті.

У 1597-му слідами експедиції до Азорських островів написані «Шторм» і «Штиль».Природна стихія показала Джону крихкість людського існування, тим самим зміцнивши молодої людини у вірі в Бога.

Поет Джон Донн

Під час служби у сера Томаса молодий поет отримав доступ до вищого світу.Написані ним елегії, сонети користувалися популярністю у бомонду.Автор придбав високопоставлених покровителів, сам король Яків I називав вірші Донна божественними.

У 1601 році Джон Донн написав «Прощання, яке забороняє смуток», присвячене дружині.Це одне з найвідоміших любовних віршів.Воно якнайкраще розкриває ідеал любові поета і демонструє традиції любовної лірики епохи Відродження.

Книга віршів Джона Донна

Велика родина і що послідували матеріальні труднощі повернули Донна до релігії і спонукали на написання «La Corona» і «Священних сонетів».Але якщо в першому циклі ще присутній життєрадісний ідилічний мотив, то другий твір пронизане депресією, стражданням, каяттям за життя без Бога.У сонетах Джон бачив себе свідком моментів з життя Христа і Діви Марії.

У 1607 році Джон, відчуваючи внутрішню кризу, взявся досліджувати питання самогубства.Плодом роздумів став трактат «Біатанатос».Будучи юристом, Донн підійшов до добровільного позбавлення життя як одного зі способів вбивства.

Власне бачення картини світу Донн виклав в написаній на замовлення поемі «Перша річниця».При цьому отримані в ході роздумів висновки поет замаскував під роздвоєння свідомості у людей, викликане реформуванням церкви.

У 1611-му публікує полемічний трактат "Ігнатій і його конклав", спрямований проти єзуїтів.Книга удостоєна похвали з боку короля Якова I. У поемі «Друга річниця», що вийшла в 1612 році, Донн задався питанням, що ж таке душа, для чого вона потрібна.І прийшов до висновку, що одним розумом людина не знайде відповіді.

Поет Джон Донн

Своїми памфлетами на релігійні теми Джон привернув увагу Якова I. Король вважав, що з Джона вийде хороший проповідник.Донн послухав наполяганням і в 1615 році прийняв сан священика.Через три роки отримав ступінь доктора богослов'я Кембриджського університету.Але перш ніж прийняти сан Джону довелося подолати самого себе: він знав свої недоліки і вважав, що не гідний бути рукоположеним.Сумніви Джон виклав у вірші «Страсна п'ятниця», написаному навесні 1613 року.

З 1621-го Джон Донн — настоятель Собору Святого Павла в Лондоні, одного з найбільших соборів Європи того часу.Крім того, в 1622-му призначений мировим суддею в Кенті і Бедфордширі, суддею Королівської комісії з церковним судам.У цей період до Джону прийшла слава одного з найкращих проповідників епохи.

В кінці 1623 року Донн тяжко захворів.Перебуваючи між життям і смертю, Джон не припиняв працювати, досліджуючи природу людини.Підсумком роздумів став філософська праця «Звернення до Господа в годину потреби і лих».

Книга включає в себе кілька розділів.Кожен складається з трьох частин: «Медитація», «Умовляння» і «Молитва».Мабуть, найвідоміші слова з проповіді — це

«Немає людини, яка була б як Острів, сам по собі, кожна людина є частина Материка, частина Суші… Смерть кожної людини зменшує і мене, бо я єдиний з усім людством, а тому не питай, по кому дзвонить дзвін: він дзвонить потобі ».

Слова з молитовника використані Ернестом Хемінгуеєм в назві роману про війну в Іспанії.

Особисте життя

Повернувшись в 1598 році з подорожі, Джон поступив на службу секретарем до адвоката двору Єлизавети I, лорду-зберігачу королівської друку серу Томасу Еджертон.Перед молодою людиною відкрилася широка перспектива. Але в 1601 році Джон втратив таку можливість, таємно одружившись з племінницею роботодавця Ганні Мор.

Через рік суд підтвердив законність шлюбу, і тільки в 1609 році батько Анни змирився з нерівним шлюбом дочки.Подружжя оселилося в маєтку Перфорд, що належить родині дружини.Кузен Анни, сер Френсіс Уоллі, взяв Джона на службу.

Майже щороку в сім'ї з'являлися діти, але з 12 вижили вісім.Народивши останньої дитини в 1617 році, Ганна померла.Можливо, смерть дітей або інші духовні терзання привели Донна з католицизму в англіканську церкву

смерть

У 1630 у Джона загострилася хвороба.Настоятель Собору Святого Павла помер в 1631 році.Похований там же.

Статуя на могилі Джона Донна

Над могилою встановлено скульптурний портрет Донна, створений за його вказівкою перед смертю.

Бібліографія

• 1601 — «Прощання, яке забороняє смуток»

• 1607 — «La Corona»

• 1611 — «Ігнатій і його конклав»

• 1612 — «Анатомія світу»

• 1624 — «Звернення до Господа в годину потреби і лих»

• тисячі шістсот тридцять одна — «Death's Duel»

Доброго ранку

Так де ж раніше були ми з тобою? Смоктали груди? Гойдалися в колисці? Або годувалися кашкою луговою? Або, як сім сонливців, прохропіли Всі роки? Так! Ми спали досі; Між привидів любові блукав мій погляд, Ти снилась мені в будь-який з Євін сестер.

Прокинулися наші душі лише тепер, прокинулись — і застигли в чеканні; Любов на ключ замкнула наші двері, Комірчину перетворюючи в світобудову.Хто хоче, хай пливе на край землі Світи золоті відкривати вдалині — А ми свої світи один в одному знайшли.

Два наших світлих обличь — дві півкулі карти безобманної: Як жадібно наші палкі серця тягнуть у ці радісні країни!Є суміші, що на смерть приречені, Але якщо наші дві любові рівні, Ні спад їм довіку, ні загибель не страшні.Джон Донн

Переклала на українську мову26.04.19    19.52