Герард Реве

Герард Реве

Герард Реве (полное имя — Герард Корнелис ван эт Реве;1923—2006) — известный нидерландский писатель, признанный классик голландской литературы XX века. Вместе с Харри Мюлишем и Виллемом Фредериком Хермансом он образует так называемую «большую тройку» послевоенной нидерландской литературы. Реве был одним из первых открытых гомосексуалов в Нидерландах и открыто писал о сексе между мужчинами, шокируя читателей. Другой частой темой была религия. Он также переводил современные пьесы с английского, был редактором журналов Tirade (1958-1967) и Dialoog (1965-1966).

Герард Реве прожил интересную и насыщенную событиями жизнь, большая часть которой прошла за границей.

Родился он в Амстердаме в русско-балтийской семье, учился в Школе графики. В это же время выпустил за свой счет сборник стихотворений «Возвращение» (1940). После получения диплома Реве работал в журнале Het Parool. После Второй мировой войны Реве получил гражданство Нидерландов и начал карьеру военного. Воевал в Ост-Индии и был отмечен за мужество. Но карьерный рост пресекает любовная история между Реве и пленным индонезийским принцем. Реве обвиняют в предательстве и приговаривают к семи годам тюрьмы, из которой он бежит за границу. Лишь через 12 лет он возвращается на родину, оправданный властями.

С 1948 по 1959 гг. был женат на поэтессе Ханни Михаэлис. После разрыва отношений с женой в 1956 г. у него появился первый друг – Вими. С 1964 г. Реве переехал в Греонтерп (Фрисландия) с другим любовником — Тигрой. В период с 1971 по 1975 жил в Веерте с Тигрой и Мышонком. С 1975 жил на юге Франции с уже постоянным партнером (Матрос Лис, Йооп Схафтхёйзен). Многие его произведения посвящены этим людям.

Через его творчество красной нитью проходят две темы — гомосексуальность и религия (в 1966 г. Реве обратился в католичество). Впрочем, сам Реве настаивал, что гомосексуальность является лишь одним из мотивов в его произведениях, в то время как более глубокой темой является недостаточность человеческой любви по сравнению с божественной любовью.

Стиль Реве сочетает литературный и разговорный язык, обладая при этом яркой индивидуальностью. Его юмор и парадоксальное понимание мира часто были основаны на контрасте между экзальтированным мистицизмом и здравым смыслом. Многие читатели плохо понимали иронию, которую содержат его произведения, а также склонность Реве к крайним заявлениям. Многие также сомневались в искренности его перехода в католическую веру, но Реве настаивал на истинности своей веры, утверждая, что имеет право на свою личную интерпретацию религии и религиозного опыта. Начиная с двух основных ранних произведений «По дороге к концу» и «Ближе к тебе», он развивал свои взгляды на божественное творение и человеческую судьбу. Эти труды подчёркивают символическое значение религиозных текстов как единственное интеллектуально приемлемое, и настаивают на несущественности вопроса об исторической правдивости Библии. Реве считает, что религия никак не связана с фактами, моралью или политикой, не состоит в конфликте с современной наукой, потому что религиозные истины и эмпирические факты принадлежат к разным «мирам».

В романе «Ближе к тебе» он описал совокупление с воплощенным в осла Богом. Член парламента Хендрик Алгра обвинил Герарда Реве в богохульственных высказываниях и подал на него в суд. На так называемом «ослином процессе» Реве защищал себя сам. Его речь произвела на судей такое впечатление, что процесс закончился триумфальной победой Реве и неимоверно повысил популярность и заработки писателя, который купил дом, назвав его «Дом Алгры».

Эротическая проза Реве частично посвящена его собственной сексуальности, но стремится достичь универсальных обобщений. Его произведения часто описывают сексуальность как ритуал. Многие сцены носят садистский характер, но садизм сам по себе не является целью. Реве изобрёл термин «ревизм», которым он обозначал совершение сексуальных актов наказания, посвящённых почитаемым людям, высшим существам, и в конце концов самому Богу. Это опять связано с поиском высшего смысла в человеческом действии (сексе), которое является бессмысленным в его материальной форме.

В 1997 г. у Реве обнаружили болезнь Альцгеймера, с 2004 г. и до самой смерти он пребывал в доме престарелых в Зулте (Бельгия). Скончался в 2006 году в возрасте 83 лет.

Едва ли не в день похорон Реве вышла его книга «Милые мальчики» (1973 г.) — вторая часть дилогии. Первая — роман «Язык любви» — была опубликована в 1999 г.

По книгам Реве были сняты два фильма: триллер Поля Верхувена «Четвертый мужчина» и «Милые мальчики».

Герард Реве

Герард Реве (повне ім'я — Герард Корнеліс ван пов Реве; 1923-2006) — відомий нідерландський письменник, визнаний класик голландської літератури XX століття.Разом з Харрі Мюліша і Виллемом Фредеріком Хермансен він утворює так звану «велику трійку» післявоєнної нідерландської літератури.Реве був одним з перших відкритих гомосексуалів в Нідерландах і відкрито писав про секс між чоловіками, шокуючи читачів.Іншою частою темою була релігія.Він також перекладав сучасні п'єси з англійської, був редактором журналів Tirade (1958-1967) і Dialoog (1965-1966).

Герард Реве прожив цікаве і насичене подіями життя, велика частина якого пройшла за кордоном.

Народився він в Амстердамі в російсько-балтійської сім'ї, навчався в Школі графіки.В цей же час випустив за свій рахунок збірник віршів «Повернення» (1940).Після отримання диплома Реве працював в журналі Het Parool.Після Другої світової війни Реве отримав громадянство Нідерландів і почав кар'єру військового.Воював в Ост-Індії і був відзначений за мужність.Але кар'єрний ріст присікає любовна історія між Реве та полоненим індонезійським принцом.Реве звинувачують у зраді і засуджують до семи років в'язниці, з якої він біжить за кордон.Лише через 12 років він повертається на батьківщину, виправданий владою.

З 1948 по 1959 рр.був одружений на поетесі Ханни Міхаеліс.Після розриву відносин з дружиною в 1956 р у нього з'явився перший друг — вими.З 1964 р Реве переїхав в Греонтерп (Фрисландия) з іншим коханцем — Тигрой.У період з 1971 по 1975 жив в Вєєрт з Тигром і Мишеням.З 1975 жив на півдні Франції з уже постійним партнером (Матрос Лис, Йооп Схафтхёйзен).Чимало його творів присвячені цим людям.

Через його творчість червоною ниткою проходять дві теми — гомосексуальність і релігія (в 1966 р Реве звернувся в католицтво).Втім, сам Реве наполягав, що гомосексуальність є лише одним з мотивів в його творах, в той час як більш глибокої темою є недостатність людської любові в порівнянні з божественною любов'ю.

Стиль Реве поєднує літературна і розмовна мова, володіючи при цьому яскравою індивідуальністю.Його гумор і парадоксальне розуміння світу часто були засновані на контрасті між екзальтованим містицизмом і здоровим глуздом.Багато читачів погано розуміли іронію, яку містять його твори, а також схильність Реве до крайніх заяв.Багато також сумнівалися в щирості його переходу в католицьку віру, але Реве наполягав на істинності своєї віри, стверджуючи, що має право на свою особисту інтерпретацію релігії і релігійного досвіду.Починаючи з двох основних ранніх творів «По дорозі до кінця» і «Ближче до тебе», він розвивав свої погляди на божественне творіння і людську долю.Ці праці підкреслюють символічне значення релігійних текстів як єдине інтелектуально прийнятне, і наполягають на неістотності питання про історичну правдивість Біблії.Реве вважає, що релігія ніяк не пов'язана з фактами, мораллю або політикою, не перебуває в конфлікті із сучасною наукою, тому що релігійні істини і емпіричні факти належать до різних «світів».

У романі «Ближче до тебе» він описав злягання з втіленим в осла Богом.Член парламенту Хендрік Алгрен звинуватив Герарда Реве в богохульственних висловлюваннях і подав на нього в суд.На так званому «ослячу процесі» Реве захищав себе сам.Його промова справила на суддів таке враження, що процес закінчився тріумфальною перемогою Реве та неймовірно підвищив популярність і заробітки письменника, який купив будинок, назвавши його «Будинок Алгрен».

Еротична проза Реве частково присвячена його власній сексуальності, але прагне досягти універсальних узагальнень.Його твори часто описують сексуальність як ритуал.Багато сцен носять садистський характер, але садизм сам по собі не є метою.Реве винайшов термін «ревізм», яким він позначав вчинення сексуальних актів покарання, присвячених шанованим людям, вищих істот, і в кінці кінців самому Богу.Це знову пов'язано з пошуком вищого сенсу в людській дії (секс), яке є безглуздим в його матеріальній формі.

У 1997 р у Реві виявили хворобу Альцгеймера, з 2004 р і до самої смерті він перебував в будинку для літніх людей в Зулте (Бельгія).Помер в 2006 році у віці 83 років.

Чи не в день похоронРеве вийшла його книга «Милі хлопчики» (1973 г.) — друга частина дилогії.Перший — роман «Мова кохання» — була опублікована в 1999 році .

За книгами Реве були зняті два фільми: трилер Поля Верхувена «Четвертий чоловік» і «Милі хлопчики».

Переклала на українську мову    4.05.19         7.43