Издалека
Издалека всё видится крупней,
Отчётливо и выпукло — до боли -
И золото саратовских огней,
И скорбь непреходящая юдоли
Заброшенных российских деревень,
Чьи метки безымянные на карте.
А присмотрюсь — там буйствует сирень,
Как дембель в аксельбантах на плацкарте.
И молока коровьего кувшин
Туманом опрокинут над рекою.
Навстречу мне через поля Шукшин
Походкою шагает молодою...
И вновь охота к перемене мест,
И клин меня заждался журавлиный.
Там колокольный перезвон окрест
И солнца луч, увязший в паутине.
Покоями тускнеющих дворцов
Уже не может удержать чужбина.
Я возвращусь. И мне прочтёт Рубцов
Свои стихи у старого овина...
Издалека всё видится острей,
А мелкое — стирается бесследно.
Я — вечный странник — у твоих дверей,
Весь мир пройдя, ищу приют последний.
Прочли стихотворение или рассказ???
Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.
И ОБЯЗАТЕЛЬНО нажмите значок "Одноклассников" ниже!
Здалеку все бачиться крупніше,
Чітко і окрукло — до болю — І золото саратовських вогнів,
І скорботу нев'янучої юдолі
Занедбаних російських сіл,
Чиї мітки безіменні на карті.
А придивлюся — там буяє бузок,
Як дембель в аксельбантах на плацкарті.
І молока коров'ячого глечик
Туманом перекинутий над рікою.
Назустріч мені через поля Шукшин
Походкою крокує молодою…
І знову бажання до зміни місць,
І клин мене зачекався журавлиний.
Там колоколів передзвін навкруги
І сонця промінь, який заплутавсь в павутині.
Покоями пониклих палаців
Уже не може утримати чужина.
Я повертаюся. І мені прочитає Рубцов
Свої вірші у старої клуні…
Здалеку все бачиться гостріше,
А дрібне — стирається безслідно.
Я — вічний мандрівник — у твоїх дверей,
Весь світ пройшовши, шукаю притулок останній.
Переклала українською мовою 25.06.20 16.18