Марлен Дитрих

Марлен Дитрих

День рождения: 27.12.1901 года

Место рождения: Шенеберг, Германия

Дата смерти: 06.05.1992 года

Место смерти: Париж, Франция Гражданство: США

Рост: 165 смВес: 58 кг

Оригинальное имя: Мария Магдалена Дитрих

Женщина, принадлежавшая всему миру

Кто был кумиром Марлен Дитрих в детстве?

Когда девушка поняла, что хочет стать знаменитой актрисой?

Кто создал неповторимый образ Марлен в кино?

Какой фильм прославил актрису во всем мире?

Почему Дитрих отклонила предложение Йозефа Геббельса и переехала в Америку?

В каком знаменитом романе Ремарк увековечил Марлен, списав с нее образ главной героини?

Чем закончились отношения актрисы с режиссером Штренбергом и писателем Ремарком?

Как Марлен Дитрих провела последние годы своей жизни?

О Марлен Дитрих написаны сотни книг, но ни одна из них не смогла раскрыть тайну этой женщины. Она обладала удивительным чувством стиля и имела фетишистские наклонности. Одежда была главным атрибутом ее жизни, и относилась к ней она очень серьезно. Чего только стоит образ Марлен в шляпе и с сигаретой в руке, который уже стал символом кино 30-х годов! Дитрих была не только талантливой актрисой, но и самой изысканной женщиной ХХ столетия, настоящим законодателем моды.

Мария Магдалена Дитрих появилась на свет 27 декабря 1901 года в пригороде Берлина Шенеберге. Ее отец был лейтенантом полиции, а мать происходила из зажиточной семьи торговцев. Кроме Марлен родители воспитывали старшую дочь Элизабет.

Когда Дитрих исполнилось 6 лет, умер отец, поэтому матери пришлось устроиться домохозяйкой в богатый дом. С 1907 года Марлен стала посещать школу для девочек, а затем увлеклась музыкой и начала осваивать игру на скрипке. В детстве она восхищалась двумя женщинами – звездой киноэкрана Хенни Портен и преподавательницей-француженкой мадемуазель Бреган. Именно благодаря привязанности к Бреган она навсегда полюбила Францию.

Годы Первой мировой войны семья Дитрих провела в городе Дессау. Вернувшись в 1917 году в Берлин, Марлен продолжила обучаться игре на скрипке, но вскоре из-за боли в руке вынуждена была оставить занятия. Она устроилась на работу в оркестр, но через месяц ее оттуда выгнали. Причина была довольно смешная: девушка отвлекала музыкантов своей красотой.

Тогда Марлен впервые почувствовала, что может влиять на мужчин. В начале 20-х годов она устроилась в кабаре Рудольфа Нельсона, где пела и танцевала с другими девушками. Здесь Дитрих поняла, что хочет стать знаменитой актрисой. С большими трудностями ей удалось поступить в актерскую школу Макса Рейнхардта, и вскоре на молодую девушку обратили внимание кинокритики.

На большом экране Марлен Дитрих дебютировала в 1922 году в фильме 'Таковы мужчины'. Удачному старту карьеры помешало замужество с Рудольфом Зибером, который работал администратором на киностудии. В 1924 году Марлен родила дочь Марию, но уже через год вернулась к работе.

Почти десять лет Дитрих перебивалась эпизодическими ролями, пока в 1928 году режиссер Джозеф фон Штернберг не пригласил ее на съемки фильма 'Голубой ангел' (1930). Режиссеру настолько понравилось выступление молодой актрисы в ревю 'Два галстука', что он предложил ей одну из ключевых ролей – певицы Лолы-Лолы.

'Голубой ангел', премьера которого прошла в 1930 году, сталанастоящей сенсацией, а впоследствии классикой немецкого кинематографа. Эта картина положила начало плодотворному творческому союзу Дитрих и Штернберга, который превратил актрису в настоящую кинозвезду и самую желанную женщину планеты.

Со своим законным супругом Марлен не жила уже несколько лет, поэтому ее любовная связь со Штернбергом не вызвала большого ажиотажа. Он был для нее настоящим богом, она для него – музой, которая вдохновляла на новые работы. Однако у Джозефа никогда не существовало иллюзий по поводу их отношений. Дитрих была независимой женщиной, не принадлежавшей никому и одновременно принадлежавшей всему миру. Поэтому когда в ее жизни появился писатель Эрих Мария Ремарк, он понял, что шансов у него нет.

С Ремарком Дитрих познакомилась в 1938 году на Венецианском кинофестивале. Он уже был известным писателем, автором романа 'На Западном фронте без перемен'. Здесь, в Венеции, на фоне каналов и золотых закатов у них завязались романтические отношения. Теперь актриса стала музой Ремарка. Именно она была прототипом главной героини Жоан Маду из знаменитого произведения 'Триумфальная арка'.

Около года Ремарк и Дитрих жили в Париже. В 1939 году, когда стало известно о подписании пакта Молотова-Риббентропа, влюбленные решили, что война неизбежна и перебрались в Америку. Йозеф Геббельс предлагал актрисе остаться в Германии и обещал полную свободу действий и 200 тысяч марок за фильм. Однако Марлен, которой были противны идеи национал-социализма, отклонила предложение.

Впервые Марлен Дитрих посетила США в 1930 году. После грандиозного успеха фильма 'Голубой ангел' компания 'Paramount Pictures' предложила актрисе подписать контракт. Она без раздумий согласилась и переехала в Америку вместе с режиссером Штренбергом. Шесть фильмов, которые они поставили в Голливуде, принесли Дитрих всемирную известность. Их последняя совместная работа – кинокартина 'Дьявол – это женщина' – была снята в 1935 году.

Все последующие фильмы, в которых играла Дитрих, не имели большой популярности. Актрису даже упрекали в том, что она пыталась избавиться от образа, созданного ей Штренбергом. Это звучит парадоксально, но Марлен Дитрих прославил всего лишь один фильм – 'Голубой ангел'. Он настолько полюбился зрителям, что стал иконой кинематографии, а актриса – ее ликом.

Во время Второй мировой войны Дитрих вновь приехала в Америку вместе с Ремарком. Они поселились в Нью-Йорке. Ремарк целыми днями писал роман, а Марлен блистала на вечеринках, появляясь то с одним, то с другим мужчиной. Сначала ее видели с актером Джеймсом Стюартом, затем с режиссером Орсоном Уэллсом, французским актером Жаном Габеном. Она меняла любовников как перчатки, и в какой-то момент Ремарк не выдержал. Он перебрался в Брентвуд, а в 1953 году заявил, что женится на актрисе Полетт Годдар. Писатель надеялся, что Дитрих будет ревновать, но она хладнокровно благословила его на брак.

Во время войны Марлен Дитрих несколько лет провела в Италии, Франции и Северной Африке, где выступала с концертами для союзных войск. Начиная с 50-х годов, она практически не снималась в кино. Актриса писала статьи в гламурные журналы, вела радиопередачи, ездила н а встречи с поклонниками. Свободное время она проводила в обществе модельеров и кутюрье, постоянно придумывая новые наряды. Марлен не только заботилась о собственном внешнем виде, но и активно популяризировала свою моду.

В 1975 году Дитрих получила перелом шейки бедра, после чего завершила свою кинокарьеру. Она уединилась в своей квартире в Париже и виделась только с близкими друзьями. Актриса стала зависимой от обезболивающих и алкоголя, что еще больше подорвало ее здоровье. В 1992 году Марлен Дитрих скончалась от нарушения функции почек и сердца. Она прожила 90 лет, пережив практически всех своих современников.

Марлен Дитрих навсегда войдет в историю кинематографа. Она создала один из совершенных образов в кино и свой неповторимый стиль в мире моды. Она была сильной, независимой женщиной, которую не смог покорить ни один мужчина. Актриса не принадлежала никому, но в то же время была и остается достоянием всего мира.

Андрей Пуминов11.12.2014

Марлен Дітріх

День народження: 27.12.1901 року

Місце народження: Шенеберг, Німеччина

Дата смерті: 06.05.1992 року

Місце смерті: Париж, Франція Громадянство: США

Зріст: 165 см Вага: 58 кг

Оригінальна назва: Марія Магдалена Дітріх

Жінка, яка належала всьому світу

Хто був кумиром Марлен Дітріх в дитинстві?

Коли дівчина зрозуміла, що хоче стати відомою актрисою?

Хто створив неповторний образ Марлен в кіно?

Який фільм прославив актрису в усьому світі?

Чому Дітріх відхилила пропозицію Йозефа Геббельса і переїхала в Америку?

В якому знаменитому романі Ремарк увічнив Марлен, списавши з неї образ головної героїні?

Чим закінчилися відносини актриси з режисером Штренбергом і письменником Ремарком?

Як Марлен Дітріх провела останні роки свого життя?

Про Марлен Дітріх написано сотні книг, але жодна з них не змогла розкрити таємницю цієї жінки. Вона володіла дивним почуттям стилю і мала фетишистские нахили. Одяг був головним атрибутом її життя, і ставилася до неї вона дуже серйозно. Чого тільки варта образ Марлен в капелюсі і з сигаретою в руці, який вже став символом кіно 30-х років! Дітріх була не тільки талановитою актрисою, але і самої вишуканої жінкою ХХ століття, справжнім законодавцем моди.

Марія Магдалена Дітріх з'явилася на світ 27 грудня 1901 року в передмісті Берліна Шенеберге. Її батько був лейтенантом поліції, а мати походила із заможної сім'ї торговців.Крім Марлен батьки виховували старшу дочку Елізабет.

Коли Дітріх виповнилося 6 років, помер батько, тому матері довелося влаштуватися домогосподаркою в багатий будинок. З 1907 року Марлен стала відвідувати школу для дівчаток, а потім захопилася музикою і почала освоювати гру на скрипці. У дитинстві вона захоплювалася двома жінками — зіркою кіноекрану Хенні Порті і викладачкою-француженкою мадемуазель Бреган. Саме завдяки прихильності до Бреган вона назавжди полюбила Францію.

Роки Першої світової війни сім'я Дітріх провела в місті Дессау. Повернувшись в 1917 році в Берлін, Марлен продовжила навчатися грі на скрипці, але незабаром через біль в руці змушена була залишити заняття.

Вона влаштувалася на роботу в оркестр, але через місяць її звідти вигнали. Причина була досить смішна: дівчина відволікала музикантів своєю красою.

Тоді Марлен вперше відчула, що може впливати на чоловіків. На початку 20-х років вона влаштувалася в кабаре Рудольфа Нельсона, де співала і танцювала з іншими дівчатами. Тут Дітріх зрозуміла, що хоче стати відомою актрисою. З великими труднощами їй вдалося вступити в акторську школу Макса Рейнхардта, і незабаром на молоду дівчину звернули увагу кінокритики.

На великому екрані Марлен Дітріх дебютувала в 1922 році у фільмі 'Такі чоловіки'. Вдалому старту кар'єри завадило заміжжя з Рудольфом Зібером, який працював адміністратором на кіностудії.

У 1924 році Марлен народила дочку Марію, але вже через рік повернулася до роботи.

Майже десять років Дітріх перебивалася епізодичними ролями, поки в 1928 році режисер Джозеф фон Штернберг не покликав її на зйомки фільму 'Блакитний ангел "(1930). Режисерові настільки сподобався виступ молодої актриси в ревю 'Два краватки', що він запропонував їй одну з ключових ролей — співачки Лоли-Лоли.

'Блакитний ангел', прем'єра якого пройшла в 1930 році, стала справжньою сенсацією, а згодом класикою німецького кінематографа. Ця картина поклала початок плідній творчій спілці Дітріх і Штернберга, який перетворив актрису в справжню кінозірку і саму бажану жінку планети.

Зі своїм законним чоловіком Марлі жила вже кілька років, тому її любовний зв'язок зі Штернбергом не викликало великого ажіотажу. Він був для неї справжнім богом, вона для нього — музою, яка надихала на нові роботи. Однак у Джозефа ніколи не існувало ілюзій з приводу їх відносин. Дітріх була незалежною жінкою, яка не належала нікому і одночасно належала всьому світу. Тому коли в її житті з'явився письменник Еріх Марія Ремарк, він зрозумів, що шансів у нього немає.

З Ремарком Дітріх познайомилася в 1938 році на Венеціанському кінофестивалі. Він уже був відомим письменником, автором роману «На Західному фронті без змін».

Тут, у Венеції, на тлі каналів і золотих заходів у них зав'язалися романтичні стосунки. Тепер актриса стала музою Ремарка. Саме вона була прототипом головної героїні Жоан Маду з знаменитого твору 'Тріумфальна арка'.

Близько року Ремарк і Дітріх жили в Парижі. У 1939 році, коли стало відомо про підписання пакту Молотова-Ріббентропа, закохані вирішили, що війна неминуча і перебралися в Америку. Йозеф Геббельс пропонував актрисі залишитися в Німеччині і обіцяв повну свободу дій і 200 тисяч марок за фільм. Однак Марлен, якій були огидні ідеї націонал-соціалізму, відхилила пропозицію.

Вперше Марлен Дітріх відвідала США в 1930 році. Після грандіозного успіху фільму 'Блакитний ангел' компанія 'Paramount Pictures' запропонувала актрисі підписати контракт. Вона без роздумів погодилася і переїхала в Америку разом з режисером Штренбергом. Шість фільмів, які вони поставили в Голлівуді, принесли Дітріх всесвітню популярність. Їх остання спільна робота — кінокартина 'Диявол — це жінка' — була знята в 1935 році.

Усі наступні фільми, в яких грала Дітріх, не мали великої популярності. Актрису навіть дорікали в тому, що вона намагалася позбутися образу, створеного їй Штренбергом. Це звучить парадоксально, але Марлен Дітріх прославив всього лише один фільм — «Блакитний ангел».

Він настільки полюбився глядачам, що став іконою кінематографії, а актриса — її ликом.

Під час Другої світової війни Дітріх знову приїхала в Америку разом з Ремарком. Вони оселилися в Нью-Йорку. Ремарк цілими днями писав роман, а Марлен блищала на вечірках, з'являючись то з одним, то з іншим чоловіком. Спочатку її бачили з актором Джеймсом Стюартом, потім з режисером Орсоном Уеллсом, французьким актором Жаном Габен. Вона змінювала коханців як рукавички, і в якийсь момент Ремарк не витримав. Він перебрався в Брентвуд, а в 1953 році заявив, що одружується з акторкою Полетт Годдар. Письменник сподівався, що Дітріх буде ревнувати, але вона холоднокровно благословила його на шлюб.

Під час війни Марлен Дітріх кілька років провела в Італії, Франції та Північній Африці, де виступала з концертами для союзних військ. Починаючи з 50-х років, вона практично не знімалася в кіно. Актриса писала статті в гламурні журнали, вела радіопередачі, їздила н а зустрічі з шанувальниками. Вільний час вона проводила в суспільстві модельєрів і кутюр'є, постійно придумуючи нові наряди. Марлен не тільки дбала про власний зовнішній вигляд, а й активно популяризувала свою моду.

У 1975 році Дітріх отримала перелом шийки стегна, після чого завершила свою кінокар'єру. Вона усамітнилася в своїй квартирі в Парижі і бачилася тільки з близькими друзями.

Актриса стала залежною від знеболюючих і алкоголю, що ще більше підірвало її здоров'я. У 1992 році Марлен Дітріх померла від порушення функції нирок і серця. Вона прожила 90 років, переживши практично всіх своїх сучасників.

Марлен Дітріх назавжди увійде в історію кінематографа. Вона створила один з досконалих образів в кіно і свій неповторний стиль в світі моди. Вона була сильною, незалежною жінкою, яку не зміг підкорити жоден чоловік. Актриса не належала нікому, але в той же час була і залишається надбанням усього світу.

Андрій Пумінов 11.12.2014

Переклала на украхнську мову15.07.19       10.10