Іриси з дитинства...

Іриси з дитинства...

Сьогодні зранку читала цікаві факти, історії про іриси, які навіяли теплі спогади з дитинства, повязані з цими квітами.

Будинок мами, де ми жили знаходився поряд з будинком бабусі Орисі і дідуся Онисіма, де я проводила мабудь більше часу, ніж вдома. Їх любов, тепло, турбота до мене супроводжують мене як щасливі, незабутніспогади років дитинства.

Бабуся була чуйна, турботлива мама і бабуся, а щей гарна господиня, уміла дуже смачно готувати і поратися по господарству, на городі і в саду.

Бабусю всі поважали, калітка до двору завжди була відкрита – приходили часто сусіди, знайомі, а кожні вихідні до неї приїзжали родичі, сестри з Таромського, Кайдак, Діївки і Сухачівки.Вона уміло пригощала гостей, спілкувалась з ними… Я любила сидіти в цей час тихенько і слухати їх спогади за ті непрості часи, які вони пережили, на жаль, в той час не записала ці цікаві спогади.

Бабуся любила квіти, вона саджала і і розводила їх. Росли різні квіти-- бузок, ромашки, півонія, георгіни, чорнобривці,…

Будучи ще зовсім маленькою, гріючись на сонечку біля будинку на лавочці, де росли ряд синіх, фіолетових, білих ірисів… – любила там проводити час і милуватись цими квітами. .

Всеж, які щедрі наші українські землі, дякуючи Всевишньому, який посилає на землю сонячні промені, які її зігрівають і вологу, в вигляді дощів, щоб всіпосіяні в землю зерна і рослини росли і радували нас, людей, а щедрі плоди давали ціннуі поживну їжу!!!

16.06.19      11.49