Стекает синь небес...
Стекает синь небес по кронам до земли.
И тонут сумерки в глубоком сером цвете.
Осенний вечер… но я вновь в ушедшем лете…
Ушедшем навсегда, растаявшем вдали.
…Идёт на убыль день. Сидим на берегу.
Покой… у наших ног вздыхает тихо море,
скользит тень облаков, с зарёй лениво споря.
Ты рядом. Я легко обнять тебя могу.
Как счастливы вдвоём…Спокойный ветерок
в полсилы трудится. Устал? Иль осторожен?
Касается легко разгорячённой кожи.
О, как приятен, ласков нежный холодок.
Вокруг разлит морской солёный аромат
и разогретой солнцем гальки тонкий запах…
И вот уж вечер наступает тихой сапой.
Заводит песню хор проснувшихся цикад.
Восторг и радость…Счастье льётся через край…
И кажется – одни с тобой на целом свете…
*****
Осенний вечер… но я вновь в ушедшем лете…
Ушедшем навсегда...
Прочли стихотворение или рассказ???
Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.
И ОБЯЗАТЕЛЬНО нажмите значок "Одноклассников" ниже!
Стікає синь небес по кронах до землі.
І тонуть сутінки в глибокому сірому кольорі.
Осінній вечір… але я знову в літі, що пішло…
Минулому назавжди, станувшому вдалені.
… Йде на спад день. Сидимо на березі.
Спокій… у наших ніг зітхає тихо море,
ковзає тінь хмар, з зорею ліниво сперечаючись.
Ти поруч. Я легко обійняти тебе можу.
Які щасливі удвох… Спокійний вітерець
в півсили трудиться. Втомився? Чи обережний?
Торкається легко збудженої шкіри.
О, який приємний, лагідний ніжний холодок.
Навколо розлитий морський солоний аромат
і розігрітої сонцем гальки тонкий запах…
І ось вже вечір наступає тихою сапою.
Заводить пісню хор прокинувшихся цикад.
Захоплення і радість… Щастя ллється через край…
І здається — одні з тобою на цьому світі…
*****
Осінній вечір… але я знову в літі, що пішло…
Минулому назавжди…
Переклала українською мовою 27.11.20 18.00