«Звездные» башни Тибета

«Звездные» башни Тибета

Гималайские башни представляют собой ряд каменных строений, расположенных в основном в Тибете. Радиоуглеродный анализ показывает, что они были построены примерно от 500 до 1200 лет тому назад. Высота некоторых из них составляет 60 метров.

Как писало издание «Наука и жизнь», почти двадцать лет назад французский путешественник Мишель Пеcсель, известный, в частности, тем, что открыл истоки Меконга, проник в малодоступные районы Тибета и соседствующей с ним китайской провинции Сычуань. В долинах Гималаев вдоль границы Китая он обнаружил загадочные каменные башни, звездообразные в плане.

Китайские власти только недавно разрешили иностранцам посещать эти районы. Позже к исследованиям Пейселя присоединилась Фредерика Даррагон, поехавшая в Гималаи для исследований популяции снежного барса, но забывшая о первоначальной цели поездки после того, как увидела эти башни.

Некоторые из этих загадочных сооружений стоят посреди селений, другие – в уединенных горных долинах. Жители Гималаев ничего не знают о происхождении башен и некоторые из них используют местными жителями в качестве хлевов для яков и лошадей, в других — стихийно возникло что-то вроде кумирен – крестьяне приносят туда глиняные фигурки как жертвоприношение могущественным духам. Но в основном эти строения пустуют. Имевшиеся внутри деревянные лестницы, перекрытия и стропила обрушились либо давно пошли на дрова и другие хозяйственные нужды.

Путешествия по этой местности крайне затруднены, так как дороги практически отсутствуют. Летом, во время сезона дождей, не позволяют проехать грязь и сели, а зимой — глубокие снега и опасность лавин.

Даррагон обратилась за помощью в местные буддистские монастыри, но монахи не нашли в своих архивах никаких записей о башнях. Однако эти сооружения упоминаются в китайских научных трактатах времен династии Мин (1368-1644), встречаются записи о них и в путевых дневниках некоторых английских исследователей, забредавших сюда в XIX веке. Но никто не изучал их подробно.

За последние три года Даррагон взяла пробы древесины из 32 башен, и по ее просьбе в одной из лабораторий США был проведен их радиоуглеродный анализ, позволяющий определить возраст органических материалов. Большинству башен от 600 до 700 лет, но одной из них, находящейся в дневном переходе от Лхасы, — от 1000 до 1200 лет. Выходит, она была построена до того, как монгольские племена вторглись в Тибет. Правда, результаты датирования нельзя считать окончательными: возможно, строители использовали уже очень старую древесину.

Как предполагает исследовательница, звездообразная форма башен придает им сейсмостойкость. Некоторые башни представляют в плане 8-конечные звезды, другие — 12-конечные. Местные жители и сейчас строят дома с острыми углами для защиты от подземных толчков.

Кто построил эти загадочные строения и для чего — до конца пока не ясно. Предполагается, что башни строились как сторожевые вышки. Некоторые историки говорят о культовом назначении: башни, возможно, символизируют веревку, которая, по тибетской легенде, связывает землю с небом. Они также могли использоваться для изгнания демонов.

Перевела на украинский язык 26.02.20 16.56

«Зіркові» вежі Тібету

Гімалайські башти представляють собою ряд кам'яних будівель, розташованих в основному в Тібеті. Радіовуглецевий аналіз показує, що вони були побудовані приблизно від 500 до 1200 років тому. Висота деяких з них становить 60 метрів.

Як писало видання «Наука і життя», майже двадцять років тому французький мандрівник Мішель Пессель, відомий, зокрема, тим, що відкрив витоки Меконгу, проник в малодоступні райони Тибету і поряд з ним китайській провінції Сичуань. В долинах Гімалаїв вздовж кордону Китаю він виявив загадкові кам'яні вежі, зіркоподібні в плані.

Китайська влада тільки недавно дозволили іноземцям відвідувати ці райони. Пізніше до досліджень Пейселя приєдналася Фредеріка Даррагон, поехавшая в Гімалаї для досліджень популяції сніжного барса, але забула про первісної мети поїздки після того, як побачила ці вежі.

Деякі з цих загадкових споруд стоять посеред селищ, інші – в відлюдних гірських долинах. Жителі Гімалаїв нічого не знають про походження веж і деякі з них використовують місцевими жителями в якості хлівів для яків і коней, в інших — стихійно виникло щось на зразок кумирен – селяни приносять туди глиняні фігурки як жертвоприношення могутнім духам. Але в основному ці будови пустують. Були всередині дерев'яні сходи, перекриття і стропила обрушилися або давно пішли на дрова та інші господарські потреби.

Подорожі по цій місцевості вкрай утруднені, так як дороги практично відсутні. Влітку, під час сезону дощів, не дозволяють проїхати бруд і сіли, а взимку — глибокі сніги і небезпека лавин.

Даррагон звернулася за допомогою до місцевих буддистські монастирі, але ченці не знайшли в своїх архівах ніяких записів про вежах. Однак ці споруди згадуються в китайських наукових трактатах часів династії Мін (1368-1644), зустрічаються записи про них і в дорожніх щоденниках деяких англійських дослідників, забредавших сюди в XIX столітті. Але ніхто не вивчав їх докладно.

За останні три роки Даррагон взяла проби деревини з 32 веж, і на її прохання в одній з лабораторій США був проведений їх радіовуглецевий аналіз, що дозволяє визначити вік органічних матеріалів. Більшості веж від 600 до 700 років, але однією з них, що знаходиться в денному переході від Лхаси, — від 1000 до 1200 років. Виходить, вона була збудована до того, як монгольські племена вторглися в Тибет. Щоправда, результати датування не можна вважати остаточними: можливо, будівельники використовували вже дуже стару деревину.

Як припускає дослідник, астероїд форма веж надає їм сейсмостійкість.Деякі вежі представляють в плані 8-кінцеві зірки, інші — 12-кінцеві. Місцеві жителі і зараз будують будинки з гострими кутами для захисту від підземних поштовхів.

Хто побудував ці загадкові будови і для чого — до кінця поки не ясно. Передбачається, що вежі будувалися як сторожові вишки. Деякі історики говорять про культове призначення: вежі, можливо, символізують мотузку, яка, по тибетській легендою, пов'язує землю з небом. Вони також могли використовуватися для вигнання злих духів.