Душа голубым мотыльком
Убаюкала дрёма усталое тело,
В никуда упорхнула последняя мысль,
А душа голубым мотыльком улетела
В небеса, чтобы взмыть в беспредельную высь.
Ей легко и свободно в лазури небесной.
Она кружится в танце, беззвучно поёт
В предвкушении встречи с мечтою и песней –
С незабвенной любовью, которой живёт.
Две души, что родные по чувствам и духу,
Что не могут забыть их родство и любовь,
Обречённые волей судьбы на разлуку,
Не смирившись с разлукою, встретятся вновь.
Прочли стихотворение или рассказ???
Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.
И ОБЯЗАТЕЛЬНО нажмите значок "Одноклассников" ниже!
Заколисала дрімота втомлене тіло,
В нікуди юркнула остання думка,
А душа блакитним метеликом полетіла
В небеса, щоб злетіти в безмежну височінь.
Їй легко і вільно в блакиті небесній.
Вона крутиться в танці, беззвучно співає
У передчутті зустрічі з мрією і піснею — З незабутньою любов'ю, якою живе.
Дві душі, що рідні по почуттях і духу,
Що не можуть забути їх спорідненість і любов,
Приречені волею долі на розлуку,
Не змирившись з розлукою, зустрінуться знову.
Переклала на українську мову 25.11.20 6.35