Джеймс Болдуин

Джеймс Болдуин

Джеймс Артур Болдуин ( James Baldwin) Родился 2 августа 1924 в Гарлеме, Нью-Йорк. Умер 30 ноября 1987, в Сен-Поль-де Ванс) — романист, публицист, драматург, активный борец за права человека.

Болдуин вырос в семье отчима-священника и был самым старшим из девяти детей. Своего родного отца Болдуин никогда не знал и отчасти страдал от этого, что отразилось в некоторых его произведениях («Скажи мне, когда ушёл поезд», «Иди вещай с горы», «Комната Джованни» и других). До окончания школы Болдуин идёт по стопам своего отчима и помогает ему в церкви. Но чем старше становится будущий писатель, тем отчётливее он понимает, что проповеди его отчима расходятся с тем, что творится на улицах Гарлема, и, самое главное, с поведением самого отчима дома. После окончания школы в Бронксе Болдуин переезжает в Гринвич-Виллидж, где и начинается его литературная карьера.

Проведя детство и юность в Гарлеме и Гринвич-Виллидже — в одних из самых неблагополучных районов Нью-Йорка, — Болдуин начинает писать о своих взглядах и понимании происходящего вокруг. Его первые публицистические статьи проникнуты духом отрицания расизма, царящего вокруг молодого человека.

Именно поэтому, получив премию за свой первый художественный роман «Иди вещай с горы», в 1948 году Джеймс Болдуин покидает США и уезжает в Старый свет, в Париж.

Будучи негром и геем в расистской и гомофобной Америке 40-х гг. XX в., находясь в двойных тисках, прибывая во Францию, Болдуин здесь словно делает глоток свежего воздуха. Главные его произведения написаны именно на берегах Сены, и именно здесь Болдуин проводит бо́льшую часть своей жизни. Он всего два раза возвращался на родину и был активным участником движения Мартина Лютера Кинга — единственного движения, идеологию которого он разделял практически полностью. Но домом для писателя оставалась Европа, которую он, вернувшись второй раз из Штатов, не покинул до конца жизни.

Джеймс Болдуін

Джеймс Артур Болдуін (James Baldwin) Народився 2 серпня 1924 Гарлемі, Нью-Йорк.Помер 30 листопада 1987, в Сен-Поль-де Ванс) — романіст, публіцист, драматург, активний борець за права людини.

Болдуін виріс в родині вітчима-священика і був найстаршим з дев'яти дітей.Свого рідного батька Болдуін ніколи не знав і частково страждав від цього, що відбилося в деяких його творах ( «Скажи мені, коли пішов поїзд», «Іди віщав з гори», «Кімната Джованні» та інших).До закінчення школи Болдуін йде по стопах свого вітчима і допомагає йому в церкві.Але чим старше стає майбутній письменник, тим виразніше він розуміє, що проповіді його вітчима розходяться з тим, що твориться на вулицях Гарлема, і, найголовніше, з поведінкою самого вітчима будинку.Після закінчення школи в Бронксі Болдуін переїжджає в Грінвіч-Віллідж, де і починається його літературна кар'єра.

Провівши дитинство і юність в Гарлемі і Грінвіч-Віллідж — в одних із найбільш неблагополучних районів Нью-Йорка, — Болдуін починає писати про свої погляди і розумінні того, що відбувається навколо.Його перші публіцистичні статті пройняті духом заперечення расизму, що панує навколо молодої людини.

Саме тому, отримавши премію за свій перший художній роман «Іди віщав з гори», в 1948 році Джеймс Болдуін залишає США і їде в Старий світ, в Париж.

Будучи негром і геєм в расистській і гомофобнійАмериці 40-х рр.XX ст., перебуваючи в подвійних лещатах, прибуваючи до Франції, Болдуін тут немов робить ковток свіжого повітря.Головні його твори написані саме на берегах Сени, і саме тут Болдуін проводить більшу частину свого життя.Він всього два рази повертався на батьківщину і був активним учасником руху Мартіна Лютера Кінга — єдиного руху, ідеологію якого він поділяв практично повністю.Але домом для письменника залишалася Європа, яку він, повернувшись вдруге зі Штатів, не покинув до кінця життя.

Переклала на українську мову    9.05.19  20.15