Джон Адамс

Джон Адамс 2-й президент США (1797–1801), американский политический и государственный деятель

Джон Адамс (англ. John Adams) родился 30 октября 1735 года в городе Брэйнтри (ныне Куинси), расположенном в штате Массачусетс. Окончив в 1755 году Гарвардский университет и отработав некоторое время учителем, он стал изучать право, а в 1758 году был допущен к адвокатской практике.

Со временем Адамс стал одним из самых известных адвокатов Бостона. В 1770 году, после так называемой Бостонской резни, он, рискуя репутацией, взялся защищать британских солдат, обвиняемые в убийстве гражданских лиц, и выиграл дело.

Путь в политику Адамс начал с радикального крыла «Патриотов», но при этом оставался поклонником «старой», английской, конституции. Он снискал известность, выступив с критикой закона о гербовом сборе в статьях, напечатанных в «Bostongazette» и перепечатанных в Лондоне.

В 1774 году Адамса избрали в Массачусетский национальный конгресс, где он сыграл важнейшую роль в создании конституции штата. Адамс участвовал в Первом и Втором Континентальных конгрессах, в составлении Декларации независимости США.

Прославился Адамс и на дипломатическом поприще. В 1777–1779 годах он был послом США во Франции, в 1780 году – в Голландии. В 1783 году участвовал в составлении Парижского мирного договора, а в 1785 году заключил в Гааге знаменитый прусско-американский торговый договор. С 1785 по 1788 он работал послом в Великобритании. Вернувшись в 1788 году в Америку, Адамс во главе Федералистской партии приступил к изменениям в государственном устройстве. В 1789 году он на девять лет стал первым вице-президентом США, проявив себя в этой роли как консервативный политик.

Вершиной политической карьеры Адамса стал 1797 год – он был избран президентом США. Период его президентского правления отмечен кризисами и конфликтами, такими как дело XYZ, принятие законов об иностранцах и подстрекательстве к мятежу (Адамс не поддерживал эти меры), а также противостоянием со сторонниками Томаса Джефферсона. Адамс стал первым хозяином выстроенного при нем Белого дома, тогда еще не носившего этого названия.

В 1801 году, после ухода с поста президента, Адамс удалился на покой, но продолжал вести оживленную переписку на политические темы, в том числе и со своим главным оппонентом Томасом Джефферсоном, сменившим его в президентском кресле.

Несмотря на неоценимый вклад Джона Адамса в становление США, он известен меньше, чем другие «отцы-основатели» Штатов. Кстати, Адамс стал основателем не только США, но и династии политиков. Его старший сын Джон Куинси Адамс в 1825 году стал шестым президентом США.

Умер Джон Адамс в Куинси (Массачусетс) 4 июля 1826 года, ровно через 50 лет после подписания Декларации независимости. Его последними словами были: «Томас Джефферсон еще жив». На самом деле Джефферсон, его главный политический соперник, умер в тот же день, несколькими часами ранее.

Джон Адамс 2-й президент США (1797-1801), американський політичний і державний діяч

Джон Адамс (англ. John Adams) народився 30 жовтня 1735 року в місті Брейнтрі (нині Квінсі), розташованому в штаті Массачусетс. Закінчивши в 1755 році Гарвардський університет і відпрацювавши деякий час учителем, він став вивчати право, а в 1758 році був допущений до адвокатської практики.

Згодом Адамс став одним з найвідоміших адвокатів Бостона. У 1770 році, після так званої Бостонської різанини, він, ризикуючи репутацією, взявся захищати британських солдатів, яких звинувачували в убивстві цивільних осіб, і виграв справу.

Шлях в політику Адамс почав з радикального крила «Патріотів», але при цьому залишався прихильником «старої», англійської, конституції. Він здобув популярність, виступивши з критикою закону про гербовий збір у статтях, надрукованих в «Bostongazette» і передрукованих в Лондоні.

У 1774 році Адамса обрали в Массачусетський національний конгрес, де він зіграв найважливішу роль в створенні конституції штату. Адамс брав участь в Першому і Другому Континент конгресах, в складанні Декларації незалежності США.

Прославився Адамс і на дипломатичній ниві. У 1777-1779 роках він був послом США у Франції, в 1780 році — в Голландії. У 1783 році брав участь в складанні Паризького мирного договору, а в 1785 році уклав в Гаазі знаменитий прусско-американський торговельний договір. З 1785 по 1788 він працював послом у Великобританії. Повернувшись в 1788 році в Америку, Адамс на чолі Федералістської партії приступив до змін в державному устрої. У 1789 році він на дев'ять років став першим віце-президентом США, проявивши себе в цій ролі як консервативний політик.

Вершиною політичної кар'єри Адамса став 1797 рік — він був обраний президентом США. Період його президентського правління відзначений кризами і конфліктами, такими як справа XYZ, прийняття законів про іноземців та підбурюванні до заколоту (Адамс не підтримував ці заходи), а також протистоянням з прихильниками Томаса Джефферсона. Адамс став першим господарем вибудуваного при ньому Білого дому, тоді ще не носив цю назву.

У 1801 році, після відходу з поста президента, Адамс пішов на спочинок, але продовжував вести жваве листування на політичні теми, в тому числі і зі своїм головним опонентом Томасом Джефферсоном, що змінив його в президентському кріслі.

Незважаючи на неоціненний внесок Джона Адамса в становлення США, він відомий менше, ніж інші «батьки-засновники» Штатів. До речі, Адамс став засновником не тільки США, але і династії політиків. Його старший син Джон Квінсі Адамс в 1825 році став шостим президентом США.

Помер Джон Адамс в Квінсі (Массачусетс) 4. липня 1826 року, рівно через 50 років після підписання Декларації незалежності. Його останніми словами були: «Томас Джефферсон ще живий». Насправді Джефферсон, його головний політичний суперник, помер в той же день, кількома годинами ранішеПереклала на українську мову   5.07.19     3.01