Гилберт Адэр

Гилберт Адэр

Гилберт Адэр (1944-2011) — знаменитый английский писатель, переводчик, кино- и литературовед.

Взял на себя смелость продолжить истории кэрроловской Алисы (1984) и Питера Пена (1987), знакомых юным и взрослым читателям всего мира. Перевел роман Раймона Кено «Зази в метро», письма Трюффо. Получил премию Скотта Монкрифа за перевод романа Жоржа Перека «Исчезание» (1995).

Адэр родился 29 декабря 1944 года в Эдинбурге, Шотландия. Сведений о его детстве и юности почти нет, известно только, что Адэр рано разошёлся с родителями. В школе он выучил французский язык и в середине 1960-х переехал в Париж, движимый любовью к культуре Франции. Там он устроился преподавателем английского. К этому периоду относятся первые — поэтические — публикации Адэра.

Важной частью его парижской жизни была Французская синематека, которая превратилась для него не только в «духовное пристанище», но и место политического и эротического становления. Этот факт биографии нашел отражение в его творчестве, в частности — в повести «Мечтатели». На основе «Мечтателей» и еще двух книг Адера им написан сценарий одноименного фильма Бертолуччи (2003).

В 1979 году Адэр вернулся в Великобританию с намерением посвятить себя литературной деятельности. На родине Адэр быстро добился признания как журналист и кинокритик, запомнившийся, в частности, яркими статьями в киноведческом журнале Sight & Sound. В числе первых опубликованных им книг были работы, посвящённые кино — голливудским фильмам о Вьетнамской войне и истории британской кинематографии. Литературной удачей Адэра стал сценарий политического триллера «Территория», поставленный режиссёром Раулем Руисом. Как журналист Адэр печатался во многих британских газетах журналах, причём занятие журналистикой он не оставил и после того, как стал известным писателем, например, в 1992—1996 годах он вёл культурную колонку в The Sunday Times.

Гілберт Адер

Гілберт Адер (1944-2011) — знаменитий англійський письменник, перекладач, кіно- і літературознавець.

Взяв на себе сміливість продовжити історії керроловской Аліси (1984) і Пітера Пена (1987), знайомих юним і дорослим читачам усього світу.Переклав роман Раймона Кено «Зазі в метро», листи Трюффо.Отримав премію Скотта Монкріфа за переклад роману Жоржа Перека «Зникнення» (1995).

Адер народився 29 грудня 1944 року в Единбурзі, Шотландія.Відомостей про його дитинство і юність майже немає, відомо лише, що Адер рано розійшовся з батьками.У школі він вивчив французьку мову і в середині 1960-х переїхав до Парижа, який рухається любов'ю до культури Франції.Там він влаштувався викладачем англійської.До цього періоду відносяться перші — поетичні — публікації Адера.

Важливою частиною його паризького життя була Французька синематека, яка перетворилася для нього не тільки в «духовний притулок», а й місце політичного і еротичного становлення.Цей факт біографії знайшов відображення в його творчості, зокрема — в повісті «Мрійники».На основі «Мечтателей» і ще двох книг Адера їм написаний сценарій однойменного фільму Бертолуччі (2003).

У 1979 році Адер повернувся до Великобританії з наміром присвятити себе літературній діяльності.На батьківщині Адер швидко домігся визнання як журналіст і кінокритик, який запам'ятався, зокрема, яскравими статтями в журналі кінознавства Sight & Sound.У числі перших опублікованих їм книг були роботи, присвячені кіно — голлівудським фільмам про В'єтнамської війни і історії британської кінематографії.Літературної удачею Адера став сценарій політичного трилера «Територія», поставлений режисером Раулем Руїсом.Як журналіст Адер друкувався в багатьох британських газетах журналах, причому заняття журналістикою він не залишив і після того, як став відомим письменником, наприклад, в 1992-1996 роках він вів культурну колонку в The Sunday Times.

Переклала на українську мову     4.05.19     20.30