«Надежный тыл актера Анатолия Котенёва...

«Надежный тыл актера Анатолия Котенёва...
«Надежный тыл актера Анатолия Котенёва: 30 лет по дорогам жизни с любимой женщиной»
Безусловно, прав был классик, когда писал об особенностях счастливых семей. «Все счастливые семьи счастливы одинаково, каждая несчастливая семья несчастлива по-своему». Счастливая семья — это ежедневный кропотливый труд, и прежде всего над самим собой. О том как трудились над своими отношениями, чтобы жить в мире и согласии известный киноактер Анатолий Котенёв и его вторая половинка, не менее известная персона белорусского телевидения Светлана Боровская, далее в обзоре.
Актер Анатолий Котенёв один из ярких и известных современных актеров российского кинематографа, снявшийся в более сотни кинокартин. Он познал вкус популярности еще в 80-е годы прошлого века, когда снялся в телефильме «Секретный фарватер». Но дорога на вершину славы оказалась не такой уж простой и радужной. Впереди артиста ждали суровые 90-е, полное забвение и вторая попытка испробовать себя в отечественной киноиндустрии.
Пройти через преграды и трудности Анатолию помогло его самоотверженное трудолюбие и упорство. Причем не последнюю роль сыграла в этом и его жена Светлана Боровская, с которой он счастливо живет вот уже более 30 лет, большую половину из которых актер живет на две страны. Работает в России, а проживает в Белоруссии вместе с женой и детьми.
Анатолий Котенёв родился в 1958 году в обычной рабочей семье в городе Сухуми (Абхазия). Через год после его рождения вся семья перебралась в город Невинномысск Ставропольского края. Отец Анатолия работал машинистом, а мама была воспитателем в детском саду. К миру искусства никто из родных отношения не имел. В раннем детстве Котенев, как и многие мальчишки, мечтал в будущем стать моряком. Немного позже мальчик увлекся авиамоделированием, и хотел стать летчиком, но со временем его увлечение кардинально изменилось...
В седьмом классе Толик внезапно увлекся сценой. Первые его выступления проходили в театре миниатюры и эстрады при Дворце культуры, где юному артисту стали доверять небольшие роли в постановках. А когда пришло время подумать о дальнейшей учебе, 17-летний парень, по настоянию отца пошел получать серьезную мужскую профессию. Юноша выучился на токаря-расточника и одно время даже работал на заводе. Однако вскоре парень почувствовал, что это не его...
А вот театральные подмостки стали манить будущего актера еще сильнее, и он отправился в Свердловск, где поступил в театральное училище. Отучившись там год, был призван в армию, а после службы Котенев решил покорять столицу, и с первого раза поступил в школу-студию МХАТ. Ещё, будучи студентом, Анатолий дебютировал в телефильме Григория Аронова «Неизвестный солдат». Кадр из к/фильма «Секретный фарватер».
Окончив вуз, молодой актер попытался устроиться хоть в какой-нибудь из столичных театров. Но это оказалось не так уж и просто, всюду требовали московскую прописку. С этим действительно в те годы было туго. Фиктивный брак, как вариант, он отбросил сразу же, а по-другому никак не получалось. Наконец, потеряв всякую надежду, Котенёв решил согласиться на приглашение минского театра-студии в Белоруссии. Вынужденный переезд оказался для актера судьбоносным, именно там он и встретил свою будущую жену, верную подругу и мать своих сыновей в одном лице. Светлана Боровская в школьные годы.
Светлана родилась в 1969 году в городке Молодечно (Белоруссия). Отец Алексей Петрович мечтал о сыне, а когда в семье родилась вторая дочь Света, он стал воспитывать её, как мальчишку. Причем особых и усилий не нужно было прикладывать. Девчушка сама по себе росла очень бойкой, могла за себя постоять, когда это было нужно. Отец советов дочери особых не давал, он видел, что она по жизни лидер и таковой останется, зато он с детских лет приучал дочку к ощущению счастья, учил любить людей и окружающий мир. Во время учебы в школе Светлана училась хорошо, но точные науки недолюбливала. Она не пропустила ни одного кружка – в вокальной группе пела, рукоделием увлекалась, в театре играла, рисованию обучалась и плюс ко всему была активисткой и общественницей. Светлана Боровская в юные годы.
Маме приходилось с дочкой нелегко из-за множества разногласий. Узнав, что дочь после школы собирается поступать в театральный институт, она спрятала ее аттестат. Но тут, впрочем, как всегда, на выручку пришел отец, он нашел документы, отвез дочь на вокзал и посадил на минский поезд, потому что искренне поверил, когда та решительно заявила: «Папа, я всё равно стану артисткой!».
В Минске Светлана поступила в Белорусский театрально-художественный институт, после окончания которого дальнейшая карьера в кино у Светланы, к сожалению, не сложилась. Она сыграла лишь одну известную роль – жену офицера-десантника в фильме «Дезертир».
Когда девушка была на первом курсе института, состоялась судьбоносная встреча с известным уже к тому времени актёром Анатолием Котенёвым. На тот момент 31-летний Котенёв уже успел сняться в ленте «Секретный фарватер», а 19-летняя Боровская только осваивала азы актерской профессии. В театр, где работал Котенёв, она зашла, чтобы встретиться со знакомым. Актер сразу приметил эффектную брюнетку, а вскоре случайно увидел ее рядом с киностудией. Решив, что это судьба, Котенев пригласил девушку на свидание. Но Светлана Боровская оказалась барышней гордой, поэтому дала согласие только после третьей попытки.
Опытный актер знал не понаслышке, что такое быть студентом и жить в общежитии, поэтому решил покорять сердце девушки через желудок. На первом свидании Анатолий угостил Светлану окрошкой, на втором — блинами с повидлом, и так еще несколько раз.
Светлана совсем скоро без памяти влюбилась в него. Вот и получилось, что соблазнил Котенев будущую жену окрошкой.
Когда, спустя годы, актера спрашивали, как ему удалось привлечь внимание и влюбить в себя строптивую Светлану, а позже сделать ее своей женой, то Анатолий, улыбаясь хитренькой улыбкой, отвечал, что намеренно делал их встречи долгожданными, стараясь звонить ей пореже: «Я в свое время обжегся на этом и знал, что если всё время стоять на коленях перед женщиной, то она быстро охладеет или залезет тебе на шею. Поэтому приходилось выдерживать паузу. Это ее подстегивало, и она трепетно ждала моего звонка. Честно говоря, сам паузу я выдерживал с большим трудом».
Мама Светы, узнав об ухажере, который был старше дочери на десяток с лишним лет, поначалу была обескуражена, ей так мечталось, что дочь выйдет замуж за какого-нибудь дипломата и будет жить достойно. Но против настоящей любви все запреты были бессильны. И ей пришлось смириться с выбором дочери.
В 1989 году Светлана с Анатолием зарегистрировали свой брак. А через несколько лет распался СССР, и Котенев долго не мог найти работу. Нужно было как-то выживать, и чтобы хоть как-то помочь супруге содержать семью, он даже занялся изготовлением ювелирных изделий. К тому времени у них уже было двое сыновей — Владимир (1989) и Клим (1998).
Со слов Анатолия, лучшей мамы, нежели Боровская, на свете нет. А ещё она потрясающая жена, самое главное, что надёжная. Когда у актера в кино не было работы, в семье начались довольно сложные в финансовом плане времена. Ему даже пришлось заняться изготовлением и продажей ювелирных украшений. Ни разу Света не позволила себе даже намекнуть мужу, что она содержит семью, а он сидит дома. Она слишком умна, чтобы говорить такое. Наоборот, Светлана ценила, что муж не лежит на диване с жалобами на судьбу и обстоятельства, а пытается что-то делать.
К слову сказать, оба супруга относились совершенно нормально к тому, что по утрам Света шла на работу, а Анатолий оставался дома и занимался хозяйством. Он кормил детей, отводил их в школу и детский сад, потом забирал, а пока мальчишек не было дома, садился и делал свои украшения. Для этой цели он на балконе своей квартиры оборудовал подобие ювелирной мастерской.
Но общих доходов всё равно не хватало, и однажды Анатолий принял решение ехать в Москву, чтобы снова попытать счастья в актерской профессии. Супруга, как это ей далось нелегко, нашла в себе силы поддержать мужа. Не прошло и месяца, как Котеневу предложили роль в сериале «Московские окна», а следом роли пошли одна за другой, что существенно улучшило финансовое состояние семьи.
Пока муж покорял Москву, Светлана строила свою карьеру на белорусском телевидении, которая, впрочем, сложилась весьма удачно. Она стала известной персоной. Больше двадцати лет Боровская ведёт телепередачи «Доброе утро, Беларусь!» и «Добрый день, Беларусь!» на Первом национальном канале. Она великолепно выглядит в кадре, зрители от неё всегда в восторге. Светлана Алексеевна не просто популярная ведущая, уже давно за ней закрепился статус – лицо белорусского телевидения.
Теперь у семьи с финансами всё в порядке, есть квартира в Минске. 

Не так давно Анатолий Котенёв смог воплотить в жизнь свою давнишнюю мечту о загородном доме. На участке в 200 квадратных метров под Минском актер построил двухэтажную дачу. Весь быт Светлана организовала там сама, причём сделала это с безупречным вкусом.Однако самое главное достояние — за 30 лет совместной жизни это, разумеется, вовсе не дача, а на редкость по-настоящему крепкая семья, которую Анатолий и Светлана создали общими усилиями, а также их замечательные сыновья – Владимир и Клим, которых они считают своим продолжением. Сам Котенёв зачислил себя в ряды однолюбов, что для актерской среды большая редкость. И при случае актер всегда говорит, что за годы совместной жизни они с супругой научились понимать друг друга без слов. Вот оно счастье-то — истинное… Сегодня Котенёв с удовольствием собирает всю родню в своем доме, ходит на рыбалку, проводит время с детьми. Также актер любит рисовать. На стенах дачи Анатолия висит уже несколько его полотен с живописными пейзажами.Чтобы успевать повсюду, актеру приходится жить на два города: в Москве — работа и друзья, в Минске — семья и рыбалка. И только живопись, которой совсем недавно увлекся актер, не имеет границ. Он пишет, как только выкроит в своем плотном графике свободную минуту. А еще он увлекается чеканкой и изготавливает ювелирные изделия, которые дарит своей любимой жене.

Уж правду говорят талантливый человек — талантлив во всем.

Перевела на украинский язык 14.01.20      12.39

«Надійний тил актора Анатолія Котеньова: 30 років по дорогах життя з коханою жінкою»
Безумовно, правий був класик, коли писав про особливості щасливих сімей. «Всі щасливі сім'ї щасливі однаково, кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму». Щаслива сім'я — це щоденна копітка праця, і перш за все над самим собою. Про те, як працювали над своїми стосунками, щоб жити в мирі і злагоді відомий кіноактор Анатолій Котенєв і його друга половинка, не менш відома персона білоруського телебачення Світлана Боровська, далі в огляді.
Актор Анатолій Котенєв один з яскравих і відомих сучасних акторів російського кінематографа, який знявся в більш сотні кінострічок. Він пізнав смак популярності ще у 80-ті роки минулого століття, коли знявся у телефільмі «Секретний фарватер». Але дорога на вершину слави виявилася не такою вже простою і райдужною. Попереду артиста чекали суворі 90-ті, повне забуття і друга спроба випробувати себе у вітчизняній кіноіндустрії.
Пройти через перешкоди і труднощі Анатолію допомогло його самовіддане працьовитість і завзятість. Причому не останню роль зіграла в цьому і його дружина Світлана Боровська, з якою він щасливо живе ось уже більше 30 років, більшу половину з яких актор живе на дві країни. Працює в Росії, а проживає в Білорусії разом з дружиною і дітьми.
Анатолій Котенєв народився в 1958 році в звичайній робітничій сім'ї в місті Сухумі (Абхазія). Через рік після його народження вся сім'я переїхала в місто Невинномиськ Ставропольського краю. Батько Анатолія працював машиністом, а мама була вихователем у дитячому садку. До світу мистецтва ніхто з рідних не мав відношення. У ранньому дитинстві Котенєв, як і багато хлопчаків, мріяв у майбутньому стати моряком. Трохи пізніше хлопчик захопився авіамоделюванням, і хотів стати льотчиком, але з часом його захоплення кардинально змінилося...
У сьомому класі Толік раптово захопився сценою. Перші його виступи проходили в театрі мініатюр і естради при Палаці культури, де юному артистові стали довіряти невеликі ролі в постановках. А коли прийшов час подумати про подальше навчання, 17-річний хлопець, за наполяганням батька пішов отримувати серйозну чоловічу професію. Хлопець вивчився на токаря-розточувальника і один час навіть працював на заводі. Однак незабаром хлопець відчув, що це не його...
А ось театральні підмостки стали кликати майбутнього актора ще сильніше, і він вирушив у Свердловськ, де поступив в театральне училище. Провчившись там рік, був покликаний в армію, а після служби Котеньов вирішив підкорювати столицю, і з першого разу поступив в школу-студію МХАТ. Ще, будучи студентом, Анатолій дебютував у телефільмі Григорія Аронова «Невідомий солдат». Кадр з к/фільму «Секретний фарватер».
Закінчивши вуз, молодий актор спробував влаштуватися хоч в який-небудь зі столичних театрів. Але це виявилося не так вже й просто, всюди вимагали московську прописку. З цим дійсно в ті роки було туго. Фіктивний шлюб, як варіант, він відкинув відразу ж, а по-іншому ніяк не виходило. Нарешті, втративши всяку надію, Котеньов вирішив погодитися на запрошення мінського театру-студії в Білорусії. Вимушений переїзд виявився для актора доленосним, саме там він і зустрів свою майбутню дружину, вірну подругу і матір своїх синів в одній особі. Світлана Боровська в шкільні роки.
Світлана народилася в 1969 році в містечку Молодечно (Білорусь). Отець Олексій Петрович мріяв про сина, а коли в сім'ї народилася друга дочка Світла, він став виховувати її, як хлопчиська. Причому особливих зусиль не потрібно було прикладати. Дівчинка сама по собі росла дуже жвавою, могла за себе постояти, коли це було потрібно. Батько рад дочки особливих не давав, він бачив, що вона по життю лідер і такою залишиться, зате він з дитячих років привчав доньку до відчуття щастя, вчив любити людей і навколишній світ. Під час навчання в школі Світлана вчилася добре, але точні науки недолюблювала. Вона не пропустила жодного гуртка – у вокальній групі співала, захоплювалася рукоділлям, в театрі грала, малювання навчалася і плюс до всього була активісткою і общественницей. Світлана Боровська в юні роки.
Мамі доводилося з донькою нелегко з-за безлічі розбіжностей. Дізнавшись, що дочка після школи збирається поступати в театральний інститут, вона сховала її атестат. Але тут, втім, як завжди, на допомогу прийшов батько, він знайшов документи, відвіз доньку на вокзал і посадив на мінський поїзд, бо щиро повірив, коли та рішуче заявила: «Тато, я все одно буду артисткою!».
У Мінську Світлана надійшла в Білоруський театрально-художній інститут, після закінчення якого подальша кар'єра в кіно у Світлани, на жаль, не склалася. Вона зіграла лише одну відому роль – дружину офіцера-десантника у фільмі «Дезертир».
Коли дівчина була на першому курсі інституту, відбулася доленосна зустріч з відомим вже до того часу актором Анатолієм Котеневым. На той момент 31-річний Котеньов вже встиг знятися у стрічці «Секретний фарватер», а 19-річна Боровська тільки освоювала ази акторської професії. В театр, де працював Котенєв, вона зайшла, щоб зустрітися зі знайомим. Актор одразу примітив ефектну брюнетку, а незабаром випадково побачив її поруч із кіностудією. Вирішивши, що це доля, Котеньов запросив дівчину на побачення. Але Світлана Боровська виявилася панянкою гордою, тому дала згоду лише після третьої спроби.
Досвідчений актор знав не з чуток, що таке бути студентом і жити в гуртожитку, тому вирішив завоювати серце дівчини через шлунок. На першому побаченні Анатолій пригостив Світлану окрошкою, на другому — млинцями з повидлом, і так ще кілька разів.
Світлана зовсім скоро без пам'яті закохалася в нього. Ось і вийшло, що спокусив Котеньов майбутню дружину окрошкою.
Коли, через роки, актора запитували, як йому вдалося привернути увагу і закохати в себе непокірну Світлану, а пізніше зробити її своєю дружиною, то Анатолій, посміхаючись хитренькой посмішкою, відповідав, що навмисно робив їх зустрічі довгоочікуваними, намагаючись дзвонити їй якомога рідше: «Я в свій час обпікся на цьому і знав, що якщо весь час стояти на колінах перед жінкою, то вона швидко охолоне або залізе тобі на шию. Тому доводилося витримувати паузу. Це її підганяв, і вона трепетно чекала мого дзвінка. Чесно кажучи, сам я витримував паузу з великими труднощами».
Мама Світлани, дізнавшись про залицяльника, який був старший дочки на десяток з гаком років, спочатку була збентежена, їй так мріялося, що дочка вийде заміж за якогось дипломата і буде жити гідно. Але проти цієї любові всі заборони були безсилі. І їй довелося змиритися з вибором дочки.
У 1989 році Світлана з Анатолієм зареєстрували свій шлюб. А через кілька років розпався СРСР, і Котеньов довго не міг знайти роботу. Потрібно було якось виживати, і щоб хоч якось допомогти дружині утримувати сім'ю, він навіть зайнявся виготовленням ювелірних виробів. До того часу у них вже було двоє синів — Володимир (1989) і Клим (1998).
Зі слів Анатолія, кращої матусі, ніж Боровська, на світі немає. А ще вона приголомшлива дружина, найголовніше, що надійна. Коли у актора в кіно не було роботи, в сім'ї почалися досить складні у фінансовому плані часи. Йому навіть довелося зайнятися виготовленням і продажем ювелірних прикрас. Жодного разу Світла не дозволила собі навіть натякнути чоловікові, що вона утримує сім'ю, а він сидить вдома. Вона занадто розумна, щоб говорити таке. Навпаки, Світлана цінувала, що чоловік не лежить на дивані з скаргами на долю і обставини, а намагається щось робити.
До речі, обоє ставилися абсолютно нормально до того, що вранці Світла йшла на роботу, а Анатолій залишався вдома і займався господарством. Він годував дітей, відводив їх в школу і дитячий сад, потім забирав, а поки хлопчаків не було вдома, сідав і робив свої прикраси. Для цієї мети він на балконі своєї квартири обладнав подобу ювелірної майстерні.
Але загальних доходів все одно не вистачало, і одного разу Анатолій прийняв рішення їхати в Москву, щоб знову спробувати щастя в акторській професії. Дружина, як це їй далося нелегко, знайшла в собі сили підтримати чоловіка.Не минуло й місяця, як Котенєва запропонували роль в серіалі «Московські вікна», а слідом ролі пішли одна за одною, що істотно поліпшило фінансовий стан сім'ї.
Поки чоловік підкоряв Москву, Світлана будувала свою кар'єру на білоруському телебаченні, яка, втім, склалася вельми вдало. Вона стала відомою персоною. Більше двадцяти років Боровська веде телепередачі «Доброго ранку, Білорусь!» І «Добрий день, Білорусь!» На Першому національному каналі. Вона чудово виглядає в кадрі, глядачі від неї завжди в захваті. Світлана Олексіївна не просто популярна ведуча, вже давно за нею закріпився статус — особа білоруського телебачення.

Тепер у сім'ї з фінансами все гаразд, є квартира в Мінську.

Не так давно Анатолій Котенєв зміг втілити в життя свою давню мрію про заміський будинок. На ділянці в 200 квадратних метрів під Мінськом актор побудував двоповерхову дачу. Весь побут Світлана організувала там сама, причому зробила це з бездоганним смаком.
Однак найголовніше надбання — за 30 років спільного життя це, зрозуміло, зовсім не дача, а на рідкість по-справжньому міцна сім'я, яку Анатолій і Світлана створили спільними зусиллями, а також їх чудові сини — Володимир і Клим, яких вони вважають своїм продовженням. Сам Котенєв зарахував себе до лав однолюбів, що для акторської середовища велика рідкість. І при нагоді актор завжди говорить, що за роки спільного життя вони з дружиною навчилися розуміти один одного без слів. Ось воно щастя-то — справжнє ...
Сьогодні Котенєв із задоволенням збирає всю рідню в своєму будинку, ходить на риболовлю, проводить час з дітьми. Також актор любить малювати. На стінах дачі Анатолія висить вже кілька його полотен з мальовничими пейзажами.
Щоб встигати всюди, акторові доводиться жити на два міста: в Москві — робота і друзі, в Мінську — сім'я і рибалка. І тільки живопис, якої зовсім недавно захопився актор, не має меж. Він пише, як тільки викроїть в своєму щільному графіку вільну хвилину. А ще він захоплюється карбуванням і виготовляє ювелірні вироби, які дарує своїй коханій дружині.
Вже правду кажуть талановита людина — талановита в усьому.

 

Прочли стихотворение или рассказ???

Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.

И ОБЯЗАТЕЛЬНО нажмите значок "Одноклассников" ниже!

 

+1
13:48
61
RSS
07:45
Вот это тыл.