РЕКА ЖИЗНИ

РЕКА ЖИЗНИ

Остались только воспоминания о прошедших днях и надежды.

Время идет — река времени...

Много лет и уходящих лет неслышно, в соответствии с временами года...

Беспокойность слов играет с умом.

Молчание в мыслях сломало бы тебе грудь.

Из крепкой памяти — следы многих.

Разлучает жизнь — отношения новых дней...

С тремором солнечных лучей сквозь цветения майских гроздей краснота переливается.

Над головой Солнца улыбающегося лица.

По реке, снимки удлиненных полос...

Нежным тоном слух ласкает птицы поют.

К счастью, он вырос как пощечина реки.

Стая птиц мчится, словно бежит в приюты.

Леса класса незрелой пшеницы.

Болото прорастает из зарощ.

Как будто слышу далекие дорогие голоса- которых нет.

Это просто воспоминание, что оно кайфует.

Время идет рекой жизни, какой-то новый путь пробивается.

В тепле души я спрятала всё родное.

Беспокойность слов играет с умом.

Молчание в мыслях сломало бы тебе грудь.

Автор:

Радмила Милоевич

Парацин — Сербия

Перевела на украинский язык 6.12.21 Швец Тамара

РІЧКА ЖИТТЯ

Залишилися лише спогади про минулі дні та надії.

Час іде – річка часу...

Багато років і років, що минають, нечутно, відповідно до пори року.

Занепокоєння слів грає з розумом.

Мовчання в думках зламало б тобі груди.

З міцної пам'яті – сліди багатьох.

Розлучає життя — відносини нових днів.

З тремором сонячних променів крізь цвітіння травневих грон почервоніння переливається.

Над головою Сонця усміхнене обличчя.

Річкою, знімки подовжених смуг...

Ніжним тоном слух пестячи птахи співають.

На щастя, він виріс як ляпас річки.

Зграя птахів мчить, наче біжить до притулків.

Ліси класу незрілої пшениці.

Болото проростає із зарощ.

Наче чую далекі дорогі голоси, яких немає.

Це просто спогад, який бентежить.

Час іде рікою життя, якийсь новий шлях пробивається.

У теплі душі я сховала все рідне.

Занепокоєння слів грає з розумом.

Мовчання в думках зламало б тобі груди.

Автор:

Радмила Милович

Парацин — Сербія

Переклала українською мовою 6.12.21 Швець Тамара