Вареники з вишнями …

Вареники з вишнями …

Першими в нашому саду поспіли чудо-вишні, дуже смачні ягоди, онукам чоловік відвіз, та й нам ще залишились. Вчора чоловік працював в саду, зайшов в будинок відпочити і при розмові натякнув, шо хотів би вареників з вишнями. А я знала, що муки було лише половина пакета, розумію, що цього буде недостатньо, ну що думаю спробую, адже раніше, що я тільки не готувала з тіста, справно з ним поралась. Перебираю в пам’яті свої рецети, і починаю готувати, не буду вдаватися в подробиці, вийшло майже так, як у казці про колобка, по»сусекам поскребла» зробила заварне тісто, висипала майже всю муку з пакета, замішую і, як мале дитя плачу, і хочеться зробити і не впевнена, що вийде. Чоловік з вулиці, в вікно кличе, ну, що може чим допомогти, а я мовчу, сльози не можу зупинить, а потім, заспокоїлась і думаю про себе, все получиться, продукти всі якісні(ще й сметанка домашняв тісто була добавлена) закутую тісто рушниками, нехай підійде… Перебираю вишню, і починаю викладати тісто шматочками на дошку і ліплю… Атут і молодша сестра прийшла до нас, а чоловік їй і каже, ти вчасно прийшла, будемо вареники з вишнями їсти. Все вдалося, вареники були смачні, посмакували всі разом з задоволенням. Тож слід завжди в любій добрій справі не сдаватись...

Дякуючи дарам щедрої природи, ми можемо смакувати цінною і корисною їжею.

11.06.18             6.30