Задушевный голос баяна
Задушевный голос баяна
barucaba.livejournal.com
До недавнего времени баян был особо любимым музыкальным инструментом в России. Хотя его биография значительно короче, чем у большинства других инструментов, она наполнена интересными событиями и фактами и несёт в себе живое дыхание истории музыкальной культуры русского народа, начиная с прошлого века до наших дней. Видимо, глубокий смысл и народная мудрость заключены в том, что он гордо носит имя легендарного певца-сказителя Древней Руси.
Многим хорошо знакомы слова популярной песни:
Какая ж песня без баяна?
Какая ж зорька без росы?
Какая Марья без Ивана?
Какая ж Волга без Руси?
В этих словах выражена вся суть отношения к этому широко распространённому и любимому когда-то инструменту. Баян обладает замечательным голосом, способным проникновенно «спеть» задушевную песню, тронуть за душу. Его глубокий, густой звук может передать целую гамму чувств — от глубокой печали до большой радости и веселья.
А в суровые годы военных испытаний баян звучал в землянках и госпиталях, в заводских цехах, вселяя надежду в бойцов и тружеников тыла, вдохновляя на подвиги.
Баян принадлежит к сравнительно небольшой группе инструментов, обладающих широким звуковым диапазоном и не требующих аккомпанемента. Именно универсальность инструмента, его компактность в сочетании с прекрасными звуковыми качествами, среди которых ценным является управляемость звуком, определили его огромную популярность как в нашей стране, так и за рубежом. Искусное владение инструментом позволяет добиваться постепенных нарастаний или спадов звучности, а также контрастной нюансировки в большом динамическом диапазоне, что способствует яркому выявлению эмоциональной стороны художественного образа произведения. Особенно хорошо звучат на баяне широкие напевные мелодии. Но не менее убедительно звучат и произведения, требующие активного извлечения звука.
Потрясающее, виртуозное исполнение — замечательный баянист Юрий Вострелов
Юрий Вострелов — первый советский баянист, ставший победителем Международного конкурса аккордеонистов и баянистов «Кубок мира» в 1968 году. Его виртуозное владение инструментом буквально поражает неограниченными возможностями. Это баянист, наделённый тонкой музыкальностью и безупречным вкусом, покоряющий искренностью и благородством исполнительской манеры. В эмоциональной насыщенности его игры нет ничего показного, всё подчинено главной цели — наиболее полному выявлению художественной сущности исполняемой музыки.
Юрий Алексеевич Вострелов (1947 — 2015)
Вострелов — большой мастер интерпретаций обработок народных мелодий, без которых не обходился ни один его концерт.
«Выйду на улицу»
Творческий диапазон музыканта огромен — это произведения композиторов-классиков — И.С. Баха, С. Франка, Ф. Листа, Ф. Шуберта, М. Глинки, А. Бородина, П. Чайковского, С. Рахманинова и огромное число оригинальных сочинений для баяна советских композиторов.
И.С. Бах. Токката и фуга ре минор
Свой путь в большое искусство Юрий Вострелов начинал в Омске. В три года у мальчика была своя маленькая гармонь, а в пять он уже лихо подбирал знакомые песни на отцовской. В двенадцать Юре купили баян и он поступил в музыкальную школу. После двух лет обучения был сразу принят в музыкальное училище, а затем поступил в институт имени Гнесиных.
...1968 год, Англия, город Лестер, «Эдвард-холл». Международная конфедерация аккордеонистов — CIA — проводит здесь свой XXI международный чемпионат «Кубок мира». Советские баянисты уже дважды принимали участие в подобных состязаниях и завоёвывали 2-е и 3-е места. И вот напряжённейший день конкурса позади. Объявляется результат: Кубок мира, золотая медаль и диплом Лауреата, а также специальный кубок Польской ассоциации аккордеонистов присуждаются нашему музыканту Юрию Вострелову. Он становится первым советским баянистом, удостоенным звания чемпиона мира!
В. Гридин. Рассыпуха
Искусство игры на баяне начало формироваться фактически с начала 20-го века. В 1907 году петербургский мастер Пётр Егорович Стерлигов после более чем двухлетней работы изготовил баян для выдающегося гармониста Я. Ф. Орланского-Титаренко, который стал использовать название инструмента «баян» на своих афишах в 1908 году в Москве. С тех пор конструкция баяна постоянно усовершенствовалась, а репертуар обогащался новыми произведениями. Такой вот молодой инструмент, носящий такое древнее имя...
Перевела на украинский язык 2.05.20 8.20
Задушевний голос баяна
barucaba.livejournal.com
До недавнього часу баян був особливо улюбленим музичним інструментом в Росії. Хоча його біографія значно коротше, ніж у більшості інших інструментів, вона наповнена цікавими подіями і фактами і несе в собі живий подих історії музичної культури російського народу, починаючи з минулого століття до наших днів. Мабуть, глибокий сенс і народна мудрість укладені в тому, що він гордо носить ім'я легендарного співця-оповідача Давньої Русі.
Багатьом добре знайомі слова популярної пісні:
Яка ж пісня без баяна?
Яка ж зорька без роси?
Яка Мар'я без Івана?
Яка ж Волга без Русі?
В цих словах виражена вся суть відношення до цього широко відомого і улюбленого колись інструменту. Баян володіє чудовим голосом, здатним проникливо «заспівати» задушевну пісню, зачепити за душу. Його глибокий, густий звук може передати цілу гаму почуттів — від глибокої скорботи до великої радості і веселощів.
А в суворі роки військових випробувань баян звучав в землянках і госпіталях, в заводських цехах, вселяючи надію в бійців і трудівників тилу, надихаючи на подвиги.
Баян належить до порівняно невеликої групи інструментів, що володіють широким звуковим діапазоном і не потребують акомпанементу. Саме універсальність інструменту, його компактність у поєднанні з прекрасними звуковими якостями, серед яких найціннішим є керованість звуком, визначили його величезну популярність як у нашій країні, так і за кордоном. Майстерне володіння інструментом дозволяє домагатися поступових наростань або спадів звучності, а також контрастною нюансування у великому динамічному діапазоні, що сприяє яскравому виявленню емоційної сторони художнього образу твору. Особливо добре звучать на баяні широкі співучі мелодії. Але не менш переконливо звучать твори, що вимагають активного витягу звуку.
Приголомшливе, віртуозне виконання — чудовий баяніст Юрій Вострелов
Юрій Вострелов — перший радянський баяніст, який став переможцем Міжнародного конкурсу акордеоністів та баяністів «Кубок світу» в 1968 році. Його віртуозне володіння інструментом буквально вражає необмеженими можливостями. Це баяніст, наділений тонкою музикальністю і бездоганним смаком, що впокорює щирістю і шляхетністю виконавської манери. В емоційній насиченості його гри немає нічого показного, все підпорядковано головній меті — найбільш повному виявленню художньої сутності виконуваної музики.
Юрій Олексійович Вострелов (1947 — 2015)
Вострелов — великий майстер інтерпретацій обробок народних мелодій, без яких не обходився жоден його концерт.
«Вийду на вулицю»
Творчий діапазон музиканта величезний — це твори композиторів-класиків — В. С. Баха, С. Франка, Ф. Ліста, Ф. Шуберта, М. Глінки, О. Бородіна, П. Чайковського, С. Рахманінова і величезне число оригінальних творів для баяна радянських композиторів.
В. С. Бах. Токата і фуга ре мінор
Свій шлях у велике мистецтво Юрій Вострелов починав в Омську. У три роки у хлопчика була своя маленька гармонь, а в п'ять він вже хвацько підбирав знайомі пісні на батьківській. У дванадцять Юре купили баян і він поступив в музичну школу. Після двох років навчання був прийнятий відразу в музичне училище, а потім поступив в інститут імені Гнесіних.
...1968 рік, Англія, місто Лестер, «Едвард-хол». Міжнародна конфедерація акордеоністів — CIA — проводить тут свій XXI міжнародний чемпіонат «Кубок світу». Радянські баяністи вже двічі брали участь у подібних змаганнях і завойовували 2-е і 3-е місця. І ось найнапруженіший день конкурсу позаду. Оголошується результат: Кубок світу, золота медаль і диплом Лауреата, а також спеціальний кубок Польської асоціації акордеоністів присуджуються нашому музиканту Юрію Вострелову. Він стає першим радянським баяністом, удостоєним звання чемпіона світу!
Ст. Грідін. Рассыпуха
Мистецтво гри на баяні почало формуватися фактично з початку 20-го століття. У 1907 році петербурзький майстер Петро Єгорович Стерлігов після більш ніж дворічної роботи виготовив баян для видатного гармоніста Ф. Я. Орланского-Титаренко, який став використовувати назву інструменту «баян» на своїх афішах в 1908 році в Москві. З тих пір конструкція баяна постійно вдосконалювалася, а репертуар збагачувався новими творами. Такий ось молодий інструмент, що носить таке давнє ім'я...
Переклала на українську мову 2.05.20 8.20
Прочли стихотворение или рассказ???
Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.
И ОБЯЗАТЕЛЬНО нажмите значок "Одноклассников" ниже!
