День почерка

23.01.22 Путешествие в мир знаний – познавательно

В этот день в мире отмечаются

— Всемирный день свободы на Тайване, в Китайской Республике и в Южной Корее

ООН — Всемирный день ручного письма (День почерка)

23 января отмечается каждый год День почерка или День ручного письма (National Handwriting Day). Этот праздник призван напомнить всем о важности ручного письма. Праздник был предложен американской организацией WIMA. WIMA — это американская ассоциация производителей пишущих принадлежностей. WIMA предложила учредить День ручного письма как напоминание о ценности ручного письма и средство повышения его популярности. При этом в качестве даты праздника была выбрана годовщина рождения известного американского государственного деятеля Джона Хэнкока, который первым поставил свою подпись под Декларацией независимости США. Подпись Хэнкока была крупной и размашистой.

В Китае и Японии и многих других азиатских странах умение красиво писать возведено в ранг искусства и даже сегодня мастера каллиграфии ценятся очень высоко. В остальных государствах мира каллиграфия, быть может, не так сильно почитается, но все же люди, владеющие красивым почерком уважением пользуются везде. Поэтому такой праздник как День почерка актуален в любой точке мира .

Испокон века люди не только осваивали ручную письменность, но и пытались определить характер человека по его почерку. Так, например, величина букв говорит об общительности. Люди с крупным почерком легко находят общий язык с окружающими, у них, как правило, много друзей. Мелкий почерк указывает на замкнутость и скрытность. Угловатые буквы встречаются обычно у людей эгоистичных, закруглённые — у добрых и отзывчивых. Воля и усидчивость присущи тем, кто пишет с сильным нажимом, а вот бледные буквы свойственны слабым людям.

Каллиграфический почерк бывает у людей обязательных, аккуратных, но несамостоятельных. Спокойные и уравновешенные люди обладают правильным почерком, а размашистый наблюдается чаще всего у весёлых, активных и любознательных. Если же буквы не связаны друг с другом, то это указывает на развитую интуицию. Поля, оставляемые слева, указывают на отношение человека к материальным ценностям. Узкие поля говорят о бережливости, а широкие — о щедрости.

Религиозные

Католицизм — память святой Марианны Коуп; память Апа Коха; память Эмеренцианы.

Православие — память святителя Григория Нисского, епископа Нисского (395); память преподобного Дометиана, епископа Мелитинского (601);

— память преподобного Маркиана Константинопольского, пресвитера (V в.); память преподобного Павла Комельского (Обнорского) (1429);

— память святителя Феофана, затворника Вышенского (1894);

— память преподобного Антипы Валаамского (Афонского) (1882);

— память священномученика Зиновия Сутормина пресвитера (1920);

— память священномученика Петра Успенского пресвитера (1930);

— память священномученика Анатолия (Грисюка), митрополита Одесского (1938);

— память блаженной Феосевии (Феозвы) диаконисы, сестры святителя Григория Нисского;

— память преподобного Макария Писемского (XIV в.).

Именины

Католические: Апа, Марианна, Эмерентиана

Православные:: Аммоний, Анатолий, Антипа, Арсения, Григорий, Дометиан, Зиновий, Маркиан, Макарий, Павел, Пётр, Феозва (Феосевия), Феофан

События в мире 23 января:

• 1656 — опубликовано первое из «Писем к провинциалу» Блеза Паскаля

• 1755 — императрица Елизавета Петровна подписала указ об учреждении в Москве первого российского университета, по проекту М. В. Ломоносова и графа И. И. Шувалова.

• 1793 — второй раздел Речи Посполитой между Российской империей и Пруссией.

• 1846 — Ахмад I ибн Мустафа отменил рабство в Тунисе.

• 1849 — в городе Женева, штат Нью-Йорк, впервые в истории США женщине вручили диплом врача. Его обладательницей стала Элизабет Блэкуэлл, урождённая англичанка.

• 1881 — состоялась премьера оперы П. И. Чайковского «Евгений Онегин» на сцене московского Большого театра.

• 1895 — впервые на берег Антарктиды сошли люди — капитан и пассажир норвежского промыслового судна «Антарктик».

• 1950 — Иерусалим провозглашён столицей Израиля.

1951 На родине Гоголя состоялось торжественное открытие реконструированного литературно-мемориального музея

1959 В Николаеве спущен на воду самый большой в мире флагман китобойной флотилии «Советская Украина»

1960 — Жак Пикар и Дон Уолш на батискафе «Триест» опустились на дно Марианской впадины, достигнув рекордной глубины 10 916 м.

• 1967 — на юго-востоке Англии основан город Милтон-Кинс.

• 1997 — Мадлен Олбрайт стала первой в истории женщиной на посту Государственного секретаря США.

В этот день родились:

• 1600 — Александр Кейринкс, фламандский художник эпохи барокко.

• 1734 — Вольфганг фон Кемпелен, австрийский и венгерский изобретатель автоматических машин.

• 1737 — Джон Хэнкок, первый губернатор штата Массачусетс.

• 1752 — Муцио Клементи, итальянский композитор, пианист и педагог.

• 1783 — Стендаль (настоящее имя Мари-Анри Бейль;), французский писатель.

• 1785 — Карл Адольф Агард, шведский ботаник, альголог, теолог, энциклопедист.

• 1786 — Огюст Монферран, архитектор французского происхождения, автор Исаакиевского собора и Александровской колонны в Санкт-Петербурге.

• 1820 — Александр Серов, композитор и музыкальный критик, отец художника Валентина Серова.

• 1821 — Степан Славутинский, писатель, беллетрист.

• 1832 — Эдуар Мане, французский художник, один из основоположников импрессионизма.

• 1839 — Владимир Мещерский, писатель, публицист, издатель журнала «Гражданин».

• 1840 — Эрнст Аббе, немецкий физик-оптик, астроном, изобретатель.

• 1857 — Андрей Мохоровичич, хорватский геофизик и сейсмолог.

• 1862 — Давид Гильберт, немецкий математик.

• 1870 — Уильям Джордж Морган, американский преподаватель, изобретатель волейбола.

• 1872 — Йоже Плечник, словенский архитектор, градостроитель.

• 1886 — Афанасий Селищев, языковед-славист.

• 1893 — Фриц Бааде, немецкий экономист.

• 1897 Ева Симонайти́те, литовская писательница.

1897 Маргарете Шютте-Лихоцки, первая австрийская женщина-архитектор.

• 1901 — Станислав Калесник, учёный-географ, академик .

• 1903 — Григорий Александров (при рожд. Мормоненко;), кинорежиссёр, актёр, сценарист.

• 1904 — Моше Цви Сегаль, израильский раввин, общественный деятель.

• 1907 — Хидэки Юкава, японский физик-теоретик, первый японец, получивший Нобелевскую премию (1949).

• 1910 — Джанго Рейнхардт (ум. 1953), гитарист-виртуоз, один из основателей цыганского джаза.

• 1912 — Борис Покровский, оперный режиссёр, педагог, публицист.

• 1915 — Артур Льюис, британский экономист, лауреат Нобелевской премии (1979).

• 1919 — Боб Пейсли, английский футболист и тренер.

• 1923 Жак Вильфрид, французский режиссёр, сценарист, продюсер, автор диалогов.

1923 Валентина Ковель, актриса театра и кино.

• 1928 Эудженио Монти, итальянский бобслеист, чемпион мира.

1928 Жанна Моро, французская актриса театра и кино, певица, кинорежиссёр, сценарист, продюсер.

• 1929 — Филарет (в миру Михаил Денисенко), патриарх Киевский и всея Руси-Украины (УПЦ КП) (с 1995).

• 1930 — Дерек Уолкотт, британский поэт и драматург, уроженец Сент-Люсии, лауреат Нобелевской премии (1992).

• 1935 — Георгий Голицын, геофизик, специалист по физике атмосферы и океана, теории климата, академик.

• 1937 — Марко Турина, швейцарский кардиохирург.

• 1938 — Георг Базелиц (наст. имя Ханц-Георг Керн), немецкий скульптор, график и живописец-неоэкспрессионист.

• 1944 Сергей Белов, баскетболист, чемпион мира, тренер.

1944 Рутгер Хауэр, нидерландский актёр театра и кино, кинорежиссёр, сценарист, лауреат «Золотого глобуса».

• 1946 Борис Березовский, учёный.

1946 Владимир Фортов (ум. 2020), физик, академик

• 1947 — Александр Иншаков, киноактёр, кинорежиссёр, сценарист, продюсер, каскадёр, певец.

• 1950 — Ричард Дин Андерсон, американский актёр и продюсер.

• 1957 — Каролина, принцесса Монако, старшая дочь князя Ренье III и голливудской кинозвезды Грейс Келли.

• 1968 — Альберт Потапкин, рок-музыкант, участник групп «Наутилус Помпилиус», «Агата Кристи», «Ночные снайперы», «Аквариум» и др.

• 1969 Андрей Канчельскис, футболист и тренер.

1969 Брендан Шэнахэн, канадский хоккеист, чемпион мира.

• 1974 — Тиффани Тиссен, американская актриса кино и телевидения, продюсер и режиссёр.

• 1977 — Ольга Шелест, теле- и радиоведущая, журналистка, актриса.

• 1984 — Арьен Роббен, нидерландский футболист, призёр чемпионатов мира.

• 1985 — Даутцен Крус, нидерландская супермодель.

• 1987 — Лео Комаров (Леонид Комаров), хоккеист, чемпион мира (2011).

Собрала из различных источников и перевела на украинский язык 22.01.22

23.01.22 Мандрівка у світ знань – пізнавально

Цього дня у світі відзначаються

— Всесвітній день свободи на Тайвані, у Китайській Республіці та у Південній Кореї

ООН — Всесвітній день ручного листа (День почерку)

23 січня відзначається щороку День почерку або День ручного листа (National Handwriting Day). Це свято покликане нагадати всім про важливість ручного листа. Свято було запропоновано американською організацією WIMA. WIMA — це американська асоціація виробників друкарського приладдя. WIMA запропонувала заснувати День ручного листа як нагадування про цінність ручного листа та засіб підвищення його популярності. При цьому як дата свята було обрано річницю народження відомого американського державного діяча Джона Хенкока, який першим поставив свій підпис під Декларацією незалежності США. Підпис Хенкока був великий і розгонистий.

У Китаї та Японії та багатьох інших азіатських країнах вміння красиво писати зведене до рангу мистецтва і навіть сьогодні майстри каліграфії цінуються дуже високо. В інших країнах світу каліграфія, можливо, не так сильно шанується, але все ж таки люди, які мають прекрасним почерком повагою користуються скрізь. Тому таке свято як День почерку актуальне в будь-якій точці світу.

Споконвіку люди не лише освоювали ручну писемність, а й намагалися визначити характер людини за її почерком. Так, наприклад, величина букв говорить про товариськість. Люди з великим почерком легко знаходять спільну мову з оточуючими, вони зазвичай мають багато друзів. Дрібний почерк вказує на замкнутість та скритність.Кутасті літери зустрічаються зазвичай у людей егоїстичних, закруглені — у добрих і чуйних. Воля і посидючість притаманні тим, хто пише з сильним натиском, а ось бліді літери властиві слабким людям.

Каліграфічний почерк буває у людей обов'язкових, акуратних, але несамостійних. Спокійні і врівноважені люди мають правильний почерк, а розгонистий спостерігається найчастіше у веселих, активних і допитливих. Якщо ж літери не пов'язані один з одним, це вказує на розвинену інтуїцію. Поля, що залишаються ліворуч, вказують на ставлення людини до матеріальних цінностей. Вузькі поля говорять про ощадливість, а широкі — щедрість.

Релігійні

Католицизм — пам'ять святої Маріанни Коуп; пам'ять Апа Коха; пам'ять Емеренціани.

Православ'я

Православ'я — пам'ять святителя Григорія Ніського, єпископа Ніського (395);

— Пам'ять преподобного Дометіана, єпископа Мелітинського (601);

— Пам'ять преподобного Маркіана Константинопольського, пресвітера (V ст.);

— Пам'ять преподобного Павла Комельського (Обнорського) (1429);

— Пам'ять святителя Феофана, затворника Вишенського (1894);

— Пам'ять преподобного Антипи Валаамського (Афонського) (1882);

— Пам'ять священномученика Зіновія Суторміна пресвітера (1920);

— Пам'ять священномученика Петра Успенського пресвітера (1930);

— Пам'ять священномученика Анатолія (Грисюка), митрополита Одеського (1938);

— пам'ять блаженної Феосевії (Феозви) дияконіси, сестри святителя Григорія Ніського;

— Пам'ять преподобного Макарія Писемського (XIV ст.).Іменини

Католицькі: Апа, Маріанна, Емерентіана

Православні: Амоній, Анатолій, Антипа, Арсенія, Григорій, Дометіан, Зіновій, Маркіан, Макарій, Павло, Петро, Феозва (Феосевія), Феофан

Події у світі 23 січня:

• 1656 — опубліковано перше з «Листів до провінціалу» Блеза Паскаля

• 1755 — імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ про заснування в Москві першого російського університету, за проектом М. В. Ломоносова та графа І. І. Шувалова.

• 1793 — другий розділ Речі Посполитої між Російською імперією та Пруссією.

• 1846 — Ахмад I ібн Мустафа скасував рабство в Тунісі.

• 1849 — у місті Женева, штат Нью-Йорк, вперше в історії США жінці вручили диплом лікаря. Його володаркою стала Елізабет Блекуелл, уроджена англійка.

• 1881 — відбулася прем'єра опери П. І. Чайковського "Євгеній Онєгін" на сцені московського Великого театру.

• 1895 – вперше на берег Антарктиди зійшли люди – капітан та пасажир норвезького промислового судна «Антарктик».

• 1950 — Єрусалим проголошено столицею Ізраїлю.

1951 На батьківщині Гоголя відбулося урочисте відкриття реконструйованого літературно-меморіального музею

1959 У Миколаєві спущений на воду найбільший у світі флагман китобійної флотилії «Радянська Україна»

1960 — Жак Пікар і Дон Волш на батискафі «Трієст» опустилися на дно Маріанської западини, досягнувши рекордної глибини 10 916 м.

• 1967 — на південному сході Англії засновано місто Мілтон-Кінс.

• 1997 – Мадлен Олбрайт стала першою в історії жінкою на посаді Державного секретаря США.

Цього дня народилися:

• 1600 — Олександр Кейрінкс, фламандський художник епохи бароко.

• 1734 — Вольфганг фон Кемпелен, австрійський та угорський винахідник автоматичних машин.

• 1737 — Джон Хенкок, перший губернатор штату Массачусетс.

• 1752 — Муціо Клементі, італійський композитор, піаніст і педагог.

• 1783 — Стендаль (справжнє ім'я Марі-Анрі Бейль), французький письменник.

• 1785 — Карл Адольф Агард, шведський ботанік, альголог, теолог, енциклопедист.

• 1786 — Огюст Монферран, архітектор французького походження, автор Ісаакіївського собору та Олександрівської колони в Санкт-Петербурзі.

• 1820 — Олександр Сєров, композитор і музичний критик, батько художника Валентина Сєрова.

• 1821 — Степан Славутинський, письменник, белетрист.

• 1832 — Едуар Мане, французький художник, один із основоположників імпресіонізму.

• 1839 — Володимир Мещерський, письменник, публіцист, видавець журналу «Громадянин».

• 1840 — Ернст Аббе, німецький фізик-оптик, астроном, винахідник.

• 1857 — Андрій Мохоровичіч, хорватський геофізик і сейсмолог.

• 1862 — Давид Гільберт, німецький математик.• 1870 — Вільям Джордж Морган, американський викладач, винахідник волейболу.

• 1872 — Йоже Плечнік, словенський архітектор, містобудівник.

• 1886 — Афанасій Селіщев, мовознавець-славіст.

• 1893 — Фріц Бааде, німецький економіст.

• 1897 Єва Сімонайтіте, литовська письменниця.

1897 Маргарет Шютте-Ліхоцкі, перша австрійська жінка-архітектор.

• 1901 — Станіслав Калесник, учений-географ, академік.

• 1903 — Григорій Александров (при рожд. Мормоненко;), кінорежисер, актор, сценарист.

• 1904 — Моше Цві Сегаль, ізраїльський рабин, громадський діяч.

• 1907 — Хідекі Юкава, японський фізик-теоретик, перший японець, який отримав Нобелівську премію (1949).

• 1910 — Джанго Рейнхардт (пом. 1953), гітарист-віртуоз, один із засновників циганського джазу.

• 1912 — Борис Покровський, оперний режисер, педагог, публіцист.

• 1915 — Артур Льюїс, британський економіст, лауреат Нобелівської премії (1979).

• 1919 — Боб Пейслі, англійський футболіст і тренер.

• 1923 Жак Вільфрід, французький режисер, сценарист, продюсер, автор діалогів.

1923 Валентина Ковель, актриса театру та кіно.

• 1928 Еудженіо Монті, італійський бобслеїст, чемпіон світу.

1928 Жанна Моро, французька актриса театру та кіно, співачка, кінорежисер, сценарист, продюсер.

• 1929 — Філарет (у світі Михайло Денисенко), патріарх Київський та всієї Русі-України (УПЦ КП) (з 1995).

• 1930 — Дерек Волкотт, британський поет і драматург, уродженець Сент-Люсії, лауреат Нобелівської премії (1992).

• 1935 — Георгій Голіцин, геофізик, спеціаліст з фізики атмосфери та океану, теорії клімату, академік.• 1937 — Марко Туріна, швейцарський кардіохірург.

• 1938 — Георг Базеліц (наст. ім'я Ханц-Георг Керн), німецький скульптор, графік та живописець-неоекспресіоніст.

• 1944 Сергій Бєлов, баскетболіст, чемпіон світу, тренер.

1944 Рутгер Хауер, нідерландський актор театру та кіно, кінорежисер, сценарист, лауреат «Золотого глобуса».

• 1946 Борис Березовський, вчений.

1946 Володимир Фортов (пом. 2020), фізик, академік

• 1947 — Олександр Іншаков, кіноактор, кінорежисер, сценарист, продюсер, каскадер, співак.

• 1950 — Річард Дін Андерсон, американський актор та продюсер.

• 1957 — Кароліна, принцеса Монако, старша дочка князя Реньє III та голлівудської кінозірки Грейс Келлі.

• 1968 — Альберт Потапкін, рок-музикант, учасник гуртів «Наутілус Помпіліус», «Агата Крісті», «Нічні снайпери», «Акваріум» та ін.

• 1969 Андрій Канчельскіс, футболіст та тренер.

1969 Брендан Шенахен, канадський хокеїст, чемпіон світу.

• 1974 — Тіффані Тіссен, американська актриса кіно та телебачення, продюсер та режисер.

• 1977 — Ольга Шелест, теле- та радіоведуча, журналістка, актриса.

• 1984 — Арьєн Роббен, нідерландський футболіст, призер чемпіонатів світу.

• 1985 — Даутцен Крус, нідерландська супермодель.

• 1987 — Лео Комаров (Леонід Комаров), хокеїст, чемпіон світу (2011).

Зібрала з різних джерел та переклала українською мовою 22.01.22