День рождения семьи…

День р ождени я семьи…

Сегодня 45 лет со дня рождения нашей семьи.

45 лет– сапфировая свадьба. Года требуют подумать о здоровье, а сапфир, за поверьями, камень-целитель, что дает силы для борьбы с усталостью и болезнями.Согласно этого камня супруги должны беречь и защищать друг друга.

День вступления в брак называют зеленой свадьбой. Его символ – листья мирта в венке невесты.

21.09.1974 года — в этот день мы с мужем были молодожены, торжественно, волнительно, сначала ЗАГС, свидетели, кольца обручальные друг другу мы одели… Затем застолье с гостями, родственниками и друзьями в доме родителей мужа и моих. Обычаи в то время соблюдались, приданое невеста мужу в дом везла, и рушники для ЗАГСА, на которые мы с мужем становились, в сохранности у нас сейчас…

При возвращении из ЗАГСА родители хлебом, солью нас встречали, конфетами, монетами, зерном нас обсыпали…. Тосты и подарки от родных, друзей, кажется давно так было, а воспоминания в памяти и на фотографиях остались в нас. На другой день ряженые, почти спектакль…

Так жизнь семейная уже в нас началась, с родителями мужа в одном доме, их забота и тепло обогревали нас… В июле доченька в нас родилась, Иринкой, в честь бабушки моей назвали.

Семейная жизнь – это двойное испытание, отношения в семье , уют и быт в доме, достойных воспитать детей.

Не гладко все и как хотелось было, воспоминаний много разных, но главное одно, терпения хватило все жизненные испытания вместе нам пройти, сберечь семью свою сумели, двух дочерей мы воспитали, и внучатами Всевышний наградил за это нас!!!

21.09.19 11.05 Фото со дня свадьбы.

День н ародження сім'ї ...

Сьогодні 45 років від дня народження нашої сім'ї.

45 років — сапфірове весілля. Роки вимагають подумати про здоров'я, а сапфір, за повір'ями, камінь-цілитель, що дає сили для боротьби з в томою і хворобами. Згідно цього каменю подружжя повинні берегти і захищати один одного.

День вступу в шлюб називають зеленим весіллям. Його символ — листя мирта в вінку нареченої.

21.09.1974 — в цей день ми з чоловіком молодята ми були, урочисто, хвилююче, спочатку Р АГС, свідки, кільця об ручні один одному наді ли… Потім застілля з гостями, родичами і друзями в будинку батьків чоловіка і моїх. Звичаї в в той час дотримувалися, придане наречена чоловікові в будинок везла, і рушники для ЗАГСА, на які ми з чоловіком ставали, в цілості у нас і зараз є ...

При поверненні з Р АГСУ батьки хлібом, сіллю нас зустрічали, цукерками, монетами, зерном нас обсипали… Тости та подарунки від рідних, друзів, здається давно так було, а спогади в пам'яті і на фотографіях залишилися в нас. На другий день ряджені, майже спектакль ...

Так життя сімейн е вже в нас почал о ся, з батьками чоловіка в одному будинку, їх турбота і тепло обігрівали завжди нас… У липні донечка в нас народилася, Іринкою, в честь бабусі моєї ми назвали.

Сімейне життя — це подвійне випробування, відносини в сім’ї , затишок і побут в будинку , гідни ми виховати дітей.

Н е гладко все і як хотілося було, спогадів багато різних, але головне одне, терпіння вистачило вс і життєві випробування разом нам прой т и,, зберегти сім'ю свою зуміли, двох до нь ок виховали, і онучатами Всевишній нагородив за все це нас !!!

21.09.19 11.05 Фото з дня весілля.