Небо синее.
Небо синее. Небо — бездонное...
Если долго смотреть — растворяешься в нём.
Днём — то светлое, то туманное...
В ночь — темнеет, и звёзды кругом.
Светят искорки, манят, играют,
Завораживают красотой.
Были б крылья — взлетела, летала
Вслед за ними и за мечтой!
Улетела б, забыв всё на свете:
Все тревоги земные, дела..
И со мной был бы рядом лишь ветер,
И свобода со мною б была.
Полетала б, как та Маргарита,
О которой Булгаков писал.
Увидала б Париж и Карпаты...
С высоты мир прекрасней бы стал.
Любовалась природой, покоем,
Городами, лесами, землёй...
С высоты всё б виднелось попроще
И казалось мышиной вознёй.
Все интриги и ссоры, конфликты,
От которых нельзя убежать,
Вдруг исчезли и были б забыты,
Если б только чуть-чуть полетать!
25.04.2005г.
Прочли стихотворение или рассказ???
Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.
И ОБЯЗАТЕЛЬНО нажмите значок "Одноклассников" ниже!
Небо синє.
Небо синє. Небо — бездонне…
Якщо довго дивитися — розчиняєшся в ньому.
Вдень — то світле, то туманне…
У ніч — темніє, і зірки кругом.
Світять іскорки, ваблять, грають,
Заворожують красою.
Були б крила — злетіла, літала
Слідом за ними і за мрією!
Полетіла б, забувши все на світі:
Всі тривоги земні, справи…
І зі мною був би поруч лише вітер,
І свобода зі мною б була.
Політала б, як та Маргарита,
Про яку Булгаков писав.
Побачила б Париж і Карпати…
З висоти світ прекрасніше б став.
Милувалася природою, спокоєм,
Містами, лісами, землею…
З висоти все б виднілося простіше
І здавалося мишиною метушнею.
Всі інтриги і сварки, конфлікти,
Від яких не можна втекти,
Раптом зникли і були б забуті,
Якщо б тільки трохи політати!
25.04.2005р.
Переклала українською язик17.12.20