В этот день в мире

Начало Нового года – новые возможности…

7.01.22 Экскурсия в мир знаний – важные события из прошлого и настоящего.

Какие события связаны с днем 7 января? Традиционно пересмотрела информацию в компьютере и интернете, оказалась очень познавательной:

В этот день в мире отмечаются: 7 января — Православие Рождество Христово — в церквях, пользующихся юлианским календарём: Русской, Иерусалимской, Грузинской, Сербской, Польской.

Католики чтут память святого Кнуда Лаварда; память аскета Лукиана Антиохийского; память святого Раймунда де Пеньяфорта; память святого Карла Сеццкого.

Именины Католические: Карл, Кнуд, Лукиан, Раймунд

События 7 января в мире:

1610 — открытие четырёх крупнейших спутников Юпитера Галилео Галилеем. В ночь на 7 января 1610 года Галилео Галилей направляет созданный им 32-х кратный телескоп на небо. Он увидел там не только лунный пейзаж, горные цепи и вершины, но и открыл четыре наиболее крупных спутника Юпитера, которые сейчас носят название «галилеевых».

Благодаря своему открытию, которое он описал в сочинении «Звёздный вестник», Галилей вскоре становится самым знаменитым учёным Европы. Книга имела сенсационный успех, даже коронованные особы спешили обзавестись телескопом. Несколько телескопов Галилей подарил Венецианскому сенату..

1726 — состоялось первое заседание Петербургской Академии наук

1785 — француз Жан-Пьер Франсуа Бланшар вместе с американцем Джоном Джеффрисом впервые пересёк Ла-Манш на воздушном шаре.

1839 — день рождения фотографии, Франсуа Араго на заседании Французской академии наук подробно докладывает о первом в истории человечества оптико-химическом способе получения изображений и назвал имя его изобретателя — художника Луи Дагера.

1839 — физик Франсуа Араго на заседании Парижской академии наук впервые сообщил об изобретении Дагером и Ньепсом дагеротипии. С 1935 года по решению IX Международного конгресса научной и прикладной фотографии эта дата считается днём изобретения фотографии

7 января 1839 года состоялось заседание двух французских академий — Академии наук и Академии изящных искусств. На этом заседании физик Доминик Франсуа Араго сделал подробный блестящий доклад о результате многолетних опытов французского химика и изобретателя Луи Дагера — методе получения отпечатка изображения (дагерротипа) и его достоинствах.

Метод Луи Дагера заключался в проецировании камерой-обскура изображения на посеребренную медную пластину. Предварительно выдержанную в парах йода пластину следующим этапом следовало обработать парами ртути. После этого получалась фотография проецируемого предмета.

Первая фотокамера весила 50 килограммов, имела пластины размером 16,5х21,5 сантиметра.

Читая лекцию, Араго утверждал, что камера проста в обращении и подобные фотографии сможет делать любой. Нужна лишь небольшая практика.

Сенсационная лекция произвела фурор...

*** Традицию украшать на Рождество хвойное дерево игрушками, лакомствами и свечами и зажигать фейерверки привёз в Россию из Германии Пётр I.

Обычай украшать еловые ветви и дерево не сразу прижился в России — ель в народной традиции была деревом, применяемом в похоронной и поминальной обрядности. На Рождество на Руси обычно дома украшали ветвями плодовых деревьев, которые ставили в воду так, чтобы они успели распуститься к Рождеству. Но Пётр был настойчив, и традиция постепенно прижилась в России.

7 января 1852 года в Санкт-Петербурге в помещении Екатерининского вокзала (в наше время Московского) впервые была наряжена общественная рождественская ёлка. На ней красовались украшения, игрушки, сладости, фрукты, свечи. Верхушку украшала звезда.

Поначалу такое украшение могли позволить себе только богатые, зажиточные люди. Постепенно традиция выросла в широкую народную, и украшенные ёлки стали сопровождать рождественские праздники и дома, и на улице.

Первую общественную ёлку поставили 31 декабря 1917 года в Михайловском артиллерийском училище в Петрограде. В 1927 году, в ходе начавшейся антирелигиозной кампании, Рождество перестало быть официальным праздником, а рождественская ёлка объявлена «религиозным пережитком». Однако, перед наступлением 1936 года ёлка была вновь разрешена, но уже как новогодняя.

Новогодняя ёлка 1938 года — 15-метровой высоты лесная красавица была установлена в Колонном зале Дома Союзов в Москве. Украшали её 10 тысяч ёлочных игрушек. С тех пор традиционная Кремлёвская ёлка называется Главной ёлкой страны.

1928 — первый полёт самолёта У-2 («Кукурузник») конструкции Н. Н. Поликарпова

1980 — Индира Ганди вновь становится премьер-министром Индии.

1989 — наследный принц Японии Акихито провозглашён новым императором. В Японии наступила новая эра Хэйсэй Акихито был провозглашен 125-м императором Японии 7 января 1989 года после кончины отца — императора, олицетворявшего самый продолжительный период японской истории, Сёва. Официальная коронация Акихито состоялась 12 ноября 1989 года в присутствии представителей 158 стран и двух международных организаций. Официальное наименование эры его пребывания на японском троне — Хэйсэй (Heisei), что официально толкуется как Достигающий мира внутри страны и за ее пределами.

Примечательно, что впервые в истории Японии название эры было принято не за стенами императорского дворца. Название Хейсей было определено в результате совещания правительства с учеными-историками и оглашено на всю страну кабинетом министров.

За 30 лет своего правления император Акихито и его жена, императрица Митико, постепенно превратились в церемониальные символы государства. В государственные обязанности императора Акихито входило участие в церемониях открытия сессии парламента, назначения на должность премьер-министра страны и главы верховного суда, прием верительных грамот от зарубежных послов, которые въезжают на территорию императорской резиденции в карете, запряженной упряжкой лошадей, участие в различных мероприятиях и церемониях.

Его публичные комментарии известны своей осмотрительностью и избеганием вопросов, могущих иметь политические последствия; неподготовленные заранее замечания практически невероятны.

Акихито занимается изучением рыб, играет на виолончели, пишет сказки для детей. У императорской четы трое детей (двое сыновей и дочь) и несколько внуков.

30 апреля 2019 года императора Акихито добровольно покинул престол и удалился на покой, передав трон своему старшему сыну, наследному принцу Нарухито. Акихито стал первым отрёкшимся от престола императором, за последние двести лет (после императора Кокаку). После отречения он получил титул Императора на покое, а после смерти станет известен как император Хэйсэй — по названию эры его правления.

Початок Нового року – нові можливості.

7.01.22 Екскурсія у світ знань – важливі події з минулого та сьогодення.

Які події пов'язані з днем 7 січня? Традиційно переглянула інформацію в комп'ютері та інтернеті, виявилася дуже пізнавальною.

У цей день у світі відзначаються: 7 січня — Православ'я Різдво Христове — у церквах, що користуються юліанським календарем: Російською, Єрусалимською, Грузинською, Сербською, Польською.

Католики вшановують пам'ять святого Кнуда Лаварда; пам'ять аскета Лукіана Антіохійського; пам'ять святого Раймунда де Пеньяфорт; пам'ять святого Карла Сеццького[en].

Іменини Католицькі: Карл, Кнуд, Лукіан, Раймунд

Події 7 січня у світі:

1610 — відкриття чотирьох найбільших супутників Юпітера Галілео Галілеєм. У ніч на 7 січня 1610 року Галілео Галілей спрямовує створений ним 32-кратний телескоп на небо. Він побачив там не тільки місячний пейзаж, гірські ланцюги і вершини, але й відкрив чотири найбільші супутники Юпітера, які зараз носять назву «галілеєвих».

Завдяки своєму відкриття, яке він описав у творі «Зоряний вісник», Галілей незабаром стає найзнаменитішим вченим Європи. Книга мала сенсаційний успіх, навіть короновані особи поспішали придбати телескоп. Кілька телескопів Галілей подарував Венеціанському сенату.

1726 — відбулося перше засідання Петербурзької Академії наук

1785 — француз Жан-П'єр Франсуа Бланшар разом з американцем Джоном Джефрісом вперше перетнув Ла-Манш на повітряній кулі.1839 — день народження фотографії, Франсуа Араго на засіданні Французької академії наук докладно повідомляє про перший в історії людства оптико-хімічний спосіб отримання зображень і назвав ім'я його винахідника — художника Луї Дагера.

1839 — фізик Франсуа Араго на засіданні Паризької академії наук вперше повідомив про винахід Дагером та Ньєпсом дагеротипії. З 1935 року за рішенням IX Міжнародного конгресу наукової та прикладної фотографії ця дата вважається днем винаходу фотографії

7 січня 1839 року відбулося засідання двох французьких академій — Академії наук та Академії витончених мистецтв. На цьому засіданні фізик Домінік Франсуа Араго зробив докладну блискучу доповідь про результат багаторічних досвідів французького хіміка та винахідника Луї Дагера — методу отримання відбитка зображення (дагеротипу) та його переваг.

Метод Луї Дагера полягав у проектуванні камерою-обскурою зображення на посріблену мідну пластину. Попередньо витриману в парах йоду пластину наступним етапом слід обробити парами ртуті. Після цього виходила фотографія предмета, що проектується.

Перша фотокамера важила 50 кілограмів, мала пластини розміром 16,5 х21, 5 сантиметра.

Читаючи лекцію, Араго стверджував, що камера проста у зверненні та подібні фотографії зможе робити будь-хто. Потрібна лише невелика практика.

Сенсаційна лекція викликала фурор.

*** Традицію прикрашати на Різдво хвойне дерево іграшками, ласощами та свічками та запалювати феєрверки привіз до Росії з Німеччини Петро I.Звичай прикрашати ялинові гілки і дерево не відразу прижився в Росії — ялина в народній традиції була деревом, що застосовується у похоронній та поминальній обрядовості. На Різдво на Русі зазвичай будинки прикрашали гілками плодових дерев, які ставили у воду так, щоб вони встигли розпуститися до Різдва. Але Петро був наполегливим, і традиція поступово прижилася в Росії.

7 січня 1852 року в Санкт-Петербурзі в приміщенні Катерининського вокзалу (у наш час Московського) вперше було вбрано громадську різдвяну ялинку. На ній красувалися прикраси, іграшки, солодощі, фрукти, свічки. Верхівку прикрашала зірка.

Спочатку таку прикрасу могли дозволити собі лише багаті, заможні люди. Поступово традиція виросла в широку народну, і оздоблені ялинки стали супроводжувати різдвяні свята та будинки, і на вулиці.

Першу громадську ялинку поставили 31 грудня 1917 року у Михайлівському артилерійському училищі у Петрограді. У 1927 році, в ході антирелігійної кампанії, що розпочалася, Різдво перестало бути офіційним святом, а різдвяна ялинка оголошена «релігійним пережитком». Проте, перед настанням 1936 року ялинку знову дозволили, але вже як новорічну.

Новорічна ялинка 1938 року – 15-метрової висоти лісова красуня була встановлена у Колонному залі Будинку Союзів у Москві. Прикрашали її 10 тисяч ялинкових іграшок. З того часу традиційна Кремлівська ялинка називається Головною ялинкою країни.

1928 — перший політ літака У-2 («Кукурузник») конструкції Н. Н. Полікарпова

1980 — Індіра Ганді знову стає прем'єр-міністром Індії.

1989 — наслідний принц Японії Акіхіто проголошений новим імператором. У Японії настала нова ера Хейсей Акіхіто був проголошений 125-м імператором Японії 7 січня 1989 після смерті батька — імператора, що уособлював найтриваліший період японської історії, Сева. Офіційна коронація Акіхіто відбулася 12 листопада 1989 року в присутності представників 158 країн та двох міжнародних організацій. Офіційне найменування епохи його перебування на японському троні — Хейсей (Heisei), що офіційно тлумачиться як Досягаючий світу всередині країни та за її межами.

Цікаво, що вперше в історії Японії назва ери була прийнята не за стінами імператорського палацу. Назва Хейсей було визначено в результаті наради уряду з вченими-істориками та оголошено на всю країну кабінетом міністрів.

За 30 років свого правління імператор Акіхіто та його дружина, імператриця Мітіко, поступово перетворилися на церемоніальні символи держави. У державні обов'язки імператора Акіхіто входило участь у церемоніях відкриття сесії парламенту, призначення на посаду прем'єр-міністра країни та голови верховного суду, прийом вірчих грамот від закордонних послів, які в'їжджають на територію імператорської резиденції в кареті, запряженій упряжкою. церемоніях.

Його публічні коментарі відомі своєю обачністю та уникненням питань, які можуть мати політичні наслідки; непідготовлені заздалегідь зауваження практично неймовірні.Акіхіто займається вивченням риб, грає на віолончелі, пише казки для дітей. У імператорського подружжя троє дітей (двоє синів та дочка) та кілька онуків.

30 квітня 2019 року імператора Акіхіто добровільно покинув престол і пішов на спокій, передавши трон своєму старшому синові, спадковому принцу Нарухіто. Акіхіто став першим зрікшимся престолу імператором, за останні двісті років (після імператора Кокаку). Після зречення він отримав титул Імператора на спокої, а після смерті стане відомим як імператор Хейсей — за назвою ери його правління.

Родились 7 января

1342 — Филипп II Смелый, основатель Бургундского герцогства.

1502 — Григорий XIII (в миру Уго Бонкомпаньи; ), 226-й римский папа (1572—1585), осуществивший реформу календаря (ввёл григорианский календарь).

1794 — Эйльхард Мичерлих, немецкий химик, открывший явления изоморфизма и диморфизма.

1800 — Миллард Филлмор, 13-й президент США (1850—1853).

1827 — Сэндфорд Флеминг — инженер-железнодорожник; дизайнер почтовых марок, инициатор введения часовых поясов.

1834 — Иоганн Филипп Рейс, немецкий учёный и изобретатель.

1844 — Бернадетта Субиру, католическая святая, которой, по её словам, являлась Дева Мария.

1847 — Александр Карпинский, геолог, первый выборный президент Академии наук (1917—1936).

1850 — Александра Калмыкова, общественный деятель.

1851 — Николай Чайковский, общественный деятель.

1858 — Элиэзер Бен-Йехуда, еврейский лингвист, «отец» современного иврита.

1861 — Иван Шмидт фон дер Лауниц, генерал, изобретатель и педагог.

1875 — Густав Флатов, немецкий гимнаст, двукратный чемпион первой Олимпиады (1896).

1887 Константин Истомин, художник, педагог.

1888 Оскар Лутс (ум. 1953), эстонский писатель и драматург.

1891 — Зора Ниэл Хёрстон, американская фольклористка, антрополог и писательница.

1895 — Клара Хаскил, румынская, французская и швейцарская пианистка.

1899 — Франсис Пуленк, французский композитор, пианист.

1899 Степан Щипачёв, поэт и писатель-прозаик.

1905 — Константин Лордкипанидзе, грузинский писатель.

1906 — Антанас Венцлова, литовский поэт, прозаик, критик.

1911 — Мария Владимировна Миронова, актриса театра, кино и эстрады.

1917 — Нина Афанасьевна Сазонова, актриса театра и кино .

1919 Василий Трофимов (ум. 1999), советский футболист и хоккеист, заслуженный тренер .

1921 — Евгений Бабич, хоккеист, чемпион мира и Европы .

1922 — Жан Пьер Рампаль, французский флейтист..

1922 — Жан Пьер Рампаль, французский флейтист.

1924 — Николай Фёдорович Семизоров, строитель.

1925 — Джеральд Даррел, английский зоолог, путешественник и писатель

почтовых марок, инициатор введения часовых поясов.

1928 — Уильям Блэтти, американский писатель, сценарист и кинорежиссёр.

1935 — Валерий Кубасов, лётчик-космонавт.

1941 — Джон Эрнест Уокер, английский химик, лауреат Нобелевской премии .

1942 — Василий Иванович Алексеев, тяжелоатлет, чемпион мира .

1948 — Наталья Фёдоровна Гвоздикова, актриса театра и кино.

1951 — Талгат Мусабаев, космонавт.

1956 — Дэвид Карузо, американский актёр кино и телевидения, обладатель «Золотого глобуса».

1958 — Линда Козловски, американская актриса театра, кино и телевидения.

1961 — Екатерина Семёнова, эстрадная певица, композитор и киноактриса.

1961 — Екатерина Семёнова, эстрадная певица, композитор и киноактриса.

1962 — Александр Гельевич Дугин, философ, публицист, переводчик..

1964 — Николас Кейдж, американский актёр, кинорежиссёр и продюсер, лауреат премий «Оскар», «Золотой глобус»

1964 — Кристиан Лубутен, французский дизайнер-модельер обуви.

1972 — Светлана Журова, конькобежка, чемпионка мира .

1985 — Льюис Хэмилтон, британский автогонщик, чемпион мира.

1988 — Роберт Шиэн, ирландский актёр кино и телевидения .

1988 — Хейли Беннетт, американская киноактриса.

1990 — Грегор Шлиренцауэр, австрийский прыгун с трамплина, чемпион мира.

1991 — Эден Азар, бельгийский футболист, полузащитник мадридского «Реала» и сборной Бельгии.

1993 — Ян Облак, словенский футболист, вратарь и капитан национальной сборной Словении.

Собрала из различных источников и перевела на украинский язык 7.01.22

Народилися 7 січня

1342 — Філіп II Сміливий, засновник Бургундського герцогства.

1502 — Григорій XIII (у світі Уго Бонкомпаньі; ), 226-й римський папа (1572-1585), який здійснив реформу календаря (ввів григоріанський календар).

1794 — Ейльхард Мічерліх, німецький хімік, який відкрив явища ізоморфізму та диморфізму.

1800 — Міллард Філлмор, 13-й президент США (1850-1853).

1827 — Сендфорд Флемінг — інженер-залізничник; дизайнер поштових марок, ініціатор запровадження часових поясів.

1834 — Йоганн Філіп Рейс, німецький вчений і винахідник.

1844 — Бернадетта Субіру, католицька свята, якою, за її словами, була Діва Марія.

1847 — Олександр Карпінський, геолог, перший виборний президент Академії наук (1917-1936).

1850 — Олександра Калмикова, громадський діяч.

1851 — Микола Чайковський, громадський діяч.

1858 — Еліезер Бен-Єгуда, єврейський лінгвіст, «батько» сучасного івриту.

1861 — Іван Шмідт фон дер Лауніц, генерал, винахідник і педагог.

1875 — Густав Флатов, німецький гімнаст, дворазовий чемпіон першої Олімпіади (1896).

1887 Костянтин Істомін, художник, педагог.

1888 Оскар Лутс (пом. 1953), естонський письменник та драматург.

1891 — Зора Ніел Херстон, американська фольклористка, антрополог та письменниця.

1895 — Клара Хаскіл, румунська, французька та швейцарська піаністка.

1899 — Франсіс Пуленк, французький композитор, піаніст.

1899 Степан Щипачов, поет та письменник-прозаїк.

1905 — Костянтин Лордкіпанідзе, грузинський письменник.

1906 — Антанас Венцлова, литовський поет, прозаїк, критик.

1911 — Марія Володимирівна Миронова, актриса театру, кіно та естради.1917 — Ніна Опанасівна Сазонова, актриса театру та кіно.

1919 Василь Трофімов (пом. 1999), радянський футболіст та хокеїст, заслужений тренер.

1921 — Євген Бабіч, хокеїст, чемпіон світу та Європи.

1922 — Жан П'єр Рампаль, французький флейтист.

1922 — Жан П'єр Рампаль, французький флейтист.

1924 — Микола Федорович Семизоров, будівельник.

1925 — Джеральд Даррел, англійський зоолог, мандрівник та письменник

поштових марок, ініціатор запровадження часових поясів.

1928 — Вільям Блетті, американський письменник, сценарист і кінорежисер.

1935 — Валерій Кубасов, льотчик-космонавт.

1941 — Джон Ернест Вокер, англійський хімік, лауреат Нобелівської премії.

1942 — Василь Іванович Алексєєв, важкоатлет, чемпіон світу.

1948 — Наталія Федорівна Гвоздікова, актриса театру та кіно.

1951 — Талгат Мусабаєв, космонавт.

1956 — Девід Карузо, американський актор кіно та телебачення, володар «Золотого глобуса».

1958 — Лінда Козловські, американська актриса театру, кіно та телебачення.

1961 — Катерина Семенова, естрадна співачка, композитор та кіноактриса.

1961 — Катерина Семенова, естрадна співачка, композитор та кіноактриса.

1962 — Олександр Гельевич Дугін, філософ, публіцист, перекладач.

1964 — Ніколас Кейдж, американський актор, кінорежисер і продюсер, лауреат премій «Оскар», «Золотий глобус»

1964 — Крістіан Лубутен, французький дизайнер-модельєр взуття.

1972 — Світлана Журова, ковзанярка, чемпіонка світу.

1985 — Льюїс Хемілтон, британський автогонщик, чемпіон світу.

1988 — Роберт Шіен, ірландський актор кіно та телебачення.

1988 — Хейлі Беннетт, американська кіноактриса.1990 — Грегор Шліренцауер, австрійський стрибун з трампліну, чемпіон світу.

1991 — Еден Азар, бельгійський футболіст, півзахисник мадридського «Реала» та збірної Бельгії.

1993 — Ян Облак, словенський футболіст, воротар та капітан національної збірної Словенії.

Зібрала з різних джерел та переклала українською мовою 7.01.22