И время – уже вечер…
И время – уже вечер.
Истаял день, как свечка.
Стремительно, как ветер
Летят часы навстречу
Таинственному завтра.
Успеть бы, что хотела –
Мелькают мысли-кадры
В минутки между делом.
А дел клубок не малый
Без узелков — отдушин,
Лишь только солнце встало,
Как время его тушит
Суетностью движений
И правой несвободой.
Но лишь сгустятся тени,
Зальёт ночная ода
Луной моё пространство,
И я себе хозяйка –
Порывов постоянство
И вдохновений стайки,
Что днем терзали разум
Исторгнуться наружу,
Души рождая фразы,
Цветные безделушки.
И умиротворенье
Сотрет усталость с мыслей,
Зари моей цветенье
Наполнится вновь смыслом...
А там и время — вечер...
26.01.21г
Прочли стихотворение или рассказ???
Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.
І час — уже вечір.
Розтав день, як свічка.
Стрімко, як вітер
Летять години назустріч
Таємничого завтра.
Встигнути б, що хотіла — Миготять думки-кадри
У хвилинки між справою.
А справ клубок не малий
Без вузликів — отдушин,
Лише тільки сонце встало,
Як час його гасить
марнотою рухів
І правою несвободою.
Але лише згустяться тіні,
Заллє нічна ода
Місяцем мій простір,
І я собі господиня — поривів постійність
І натхнень зграйки,
Що днем терзали розум
Вивергнуться назовні,
Душі народжуючи фрази,
Кольорові дрібнички.
І насолода
Зітре втому з думок,
Зорі моєї цвітіння
Наповниться знову змістом…
А там і час — вечір…
26.01.21г
Переклала українською мовою 28.01.21 17.57