Посадила калиноньку при дорозі...
Посадила калиноньку при дорозі, Тільки долю незавидну їй дала. Незабаром вже сама спочила в Бозі. А калина підростала, зацвіла. Кожен день сприймала так, неначе свято, Дарувала людям пахощі свої. Зустрічались біля неї молодята. І співали на калині солов"ї. Познущались випадкові перехожі, Жартували, обірвали пишний цвіт. А вітрище, знахабнілий і ворожий, Поглумився, обірвав листочки з віт. Засихає бідолашна сиротина. Роси скрапують з покручених гілок. Не побачить осінь кетяги калини - Від сердешної залишиться пеньок. Не садіть, прошу, калину при дорозі На поталу завидющим ворогам. Оцінити подарунок ваш не в змозі, Хто в душі своїй краси не має сам. Перевод: Посадила калину у дороги, Только судьбу незавидную ей дала. Вскоре уже сама почила в Боге. А калина подрастала, зацвела. Каждый день воспринимала так, как будто праздник, Дарила людям ароматы свои. Встречались возле нее молодожены. И пели на калине соловьи. Поиздевались случайные прохожие, Шутили, оборвали пышный цвет. А витрище, обнаглевший и враждебный, Надругался, оборвал листочки с ветвей. Засыхает бедная сирота. Росы капают с погнутых веток. Не увидит осень гроздья калины - От бедной останется пенек. НЕ сажайте, пожалуйста, калину у дороги В жертву завистливым врагам. Оценить подарок ваш не в состоянии, Кто в душе красоты не имеет сам. |
Прочли стихотворение или рассказ???
Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.
