Солодкаве старече римування
| Шістдесят — не Осінь, а Зима. Сніг на скронях, а в очах Туман. У душі панує Заметіль, А по тілу вештається Біль. Я хотіла б трішечки тепла. В Літо Хуга стежку замела, Закувала в кригу цілий світ. Не вернути молодості цвіт. Я благаю:«Зимонько, стривай, Не морозь мене. Не поспішай. Дай, прошу, осіннього тепла, Щоб душа зігрілась, ожила.» «В шістдесят,- промовила Зима,- Ти сумуєш, нудишся дарма. Розтопи любов»ю серця лід - Засіяє барвами весь світ." Перевод: Шестьдесят — не Осень, а Зима. Снег на висках, а в глазах Туман. В душе царит Метель, А по телу бродит Боль. Я хотела бы немного тепла. В Лето Хуга тропу замела, Заковала в лед весь мир. Не вернуть молодости цвет. Я прошу: «Зимушка, постой, Не морозь меня. Не спеши. Дай, пожалуйста, осеннего тепла, Чтобы душа согрелась, ожила. " «В шестьдесят, — сказала Зима - Ты грустишь, томишься зря. Растопи любовью сердца лед - Засияет красками весь мир. „ |
Прочли стихотворение или рассказ???
Поставьте оценку произведению и напишите комментарий.
