ДЕРЕВЯННАЯ КРАСОТА ИЗ ТАДЖИКИСТАНА

Это бывшая Республика Советского Союза, находится в Средней Азии. Там есть уникальное село Костакоз. То, что я там увидела, меня во-первых просто восхитило и поразило своей красотой, а во-вторых удивило, что об этом я узнала впервые. Это второе по количеству населения село в мире (там проживает по данным на 2015г. 70тыс. человек).

А еще оно славится уникальным народным промыслом — резьбой по дереву. Резьбой здесь украшают все — от домашней утвари до музыкальных инструментов, от частных домов до дворцов и музеев. Особая «Фишка» костакозских мастеров — это резные двери.

По многообразию и насыщенности изгибов, количеству узоров и растительного орнамента на дверях или воротах, можно судить о статусе хозяина. Это одно из самых древних ремёсел Таджикистана, умение и традиции этого ремесла, можно даже сказать искусства, бережно хранятся мастерами и передаются из поколения в поколение, некоторым династиям насчитывается не одна сотня лет.

И если раньше этим занимались только мужчины, то сейчас многое изменилось, и если вы загляните в мастерские, то в большинстве из них вы увидите женщин. При этом женщины не только не уступают мужчинам в мастерстве, но и выполняют самую тонкую и изящную работу, хотя это только результат тонкий и изящный, а процесс довольно трудоёмкий. Мужчины при этом без работы не остались, они подготавливают древесину и монтируют готовые элементы.

Ну дальше любуемся.

Мастерицы за работой:

А это самая юная мастерица, ей всего 12 лет, несмотря на это она полноправный член бригады, и её работы будут украшать чей-то дом или чайхону.

Вот именно это строение меня восхитило. Это не ханский дворец, а всего лишь туйхона (место для проведения праздников на Востоке) в селе Арбоб.

Это ворота туйхоны.

Галерея второго этажа.

Резные колонны галереи, где нет ни одной одинаковой.

Это внутреннее убранство.

Ну и ещё немного красоты.

Дневник Нина Зобкова

Перевела на украинский язык 8.02.20 9.36

ДЕРЕВ'ЯНА КРАСА З ТАДЖИКИСТАНУ

Це колишня Республіка Радянського Союзу, знаходиться в Середній Азії. Там є унікальне село Костакоз. Те, що я там побачила, мене по-перше просто захопило і вразило своєю красою, а по-друге здивувало, що про це я дізналася вперше. Це друге за кількістю населення село в світі (там проживає за даними на 2015р. 70тис. осіб).

А ще він славиться унікальним народним промислом — різьбленням по дереву. Різьбленням тут прикрашають все — від домашнього приладдя до музичних інструментів, від приватних будинків до палаців і музеїв. Особлива «Фішка» костакозских майстрів — це різьблені двері.

По різноманіттю і насиченості вигинів, кількості візерунків і рослинного орнаменту на дверях чи воротах, можна судити про статус господаря. Це одне з найдавніших ремесел Таджикистану, вміння і традиції цього ремесла, можна навіть сказати мистецтва, дбайливо зберігаються майстрами і передаються з покоління в покоління, деяким династій налічується не одна сотня років.

І якщо раніше цим займалися тільки чоловіки, то зараз багато що змінилося, і якщо ви загляньте в майстерні, то в більшості з них ви побачите жінок. При цьому жінки не тільки не поступаються чоловікам у майстерності, але і виконують саму тонку, витончену роботу, хоча це тільки результат тонкий і витончений, а процес досить трудомісткий. Чоловіки при цьому без роботи не залишилися, вони підготовляють деревину і монтують елементи.

Ну далі милуємося.

Майстрині за роботою:

А це сама юна майстриня, їй 12 років, незважаючи на це вона повноправний член бригади, і її роботи будуть прикрашати чийсь будинок або чайхону.

Ось саме це будова мене захопило. Це не ханський палац, а лише туйхона (місце для проведення свят на Сході) в селі Арбоб.

Це ворота туйхоны.

Галерея другого поверху.

Різьблені колони галереї, де немає жодної однакової.

Це внутрішнє оздоблення.

Ну і ще трохи краси.

Щоденник Ніна Зобкова

Переклала на українську мову 8.02.20 9.36