​В Болгарии нашли древнейшее золото мира.

Древнейшее золото мира было найдено в 1972 году. Это была самая громкая сенсационная находка древнейших золотых украшений В 1972 году неожиданно услышали о сенсационной новости в области археологии Болгарии. Эта сенсация произошла на западе в городе Варна, примерно в половине километра от Варненского озера и практически в районе центра, всего в четырех километрах от него. На тот момент производились работы по прокладке кабеля. Райчо Маринов, работающий на экскаваторе, обратил внимание, что в ковше находятся какие-то блестящие предметы. Внимательно рассмотрев свою находку, стало ясно, что экскаваторщиком были обнаружены частички керамики и древнейшие украшения из золота. Новость о таком обнаружении быстро дошла и до работников музея археологии в Варне, поэтому они незамедлительно занялись раскопками. Главой этого исследования были Иван Иванов и Михаил Лазаров.

В течение десяти лет, пока проходили археологические раскопки, было обработано 7,5 кв. км, а это где-то две трети от гипотетической площади огромного кладбища. За все время раскопок было найдено 294 погребения и огромное множество артефактов из золота, а именно 3000 предметов, общий вес которых составляет 6 кг. Множество медных предметов, более 600 образцов керамики с украшениями из позолоты, высококачественные кремниевые и обсидиановые лезвия и изысканные женские украшения, созданные человеком в 4600 – 4200 году до нашей эры. В результате археологических раскопок в Варненском некрополе было обнаружено три типа захоронений: первый тип — тела лежат на спине во весь рост. Таких могил большинство, в основном в них находят скелеты мужчин. второй тип — тела лежат чаще всего на правом боку в «позе зародыша», локти прижаты к коленям. Большая часть таких захоронений — женские скелеты. третий тип — могилы, в которых вовсе отсутствует тело, так называемые «символические» захоронения, кенотафы. В «символических» захоронениях были найдены сделанные из глины копии человеческих голов, с украшениями на месте глаз, носа, лба и рта. Вероятно,«символический» тип погребений совершали когда не могли найти либо доставить тело погибшего. Некрополь, найденный в Варне, относится к медно-каменному веку (Халколиту), который датируется концом 5 тысячелетия до н. э. Предположительно Варненский некрополь использовался в течение 150—200 лет, как ритуальное место захоронения. По древности находки в Варне стоят в одном ряду с находками в Древнем Египте и Древней Месопотамии. По имени Варненского некрополя была названа существовавшая в этой области культура Варна.Источник: www.yellowrose.info/v-bolgarii-nashli-drevneyshee-zoloto-mira/© Жёлтая Роза

Захоронения медно-каменного века Варненском некрополе на две тысячи лет старше первой египетской пирамиды, почти три тысячи лет старше древних мегалитов Стоунхенджа. Особо стоит отметить могилу № 43, поражающую невероятным богатством. Исследователи полагают, что в ней был захоронен исключительно богатый или влиятельный человек, возможно, это «золотое погребение царя». Из захоронения № 43″ было извлечено 990 золотых украшений общим весом более 1,5 кг, множество медных и каменных инструментов. Погребённый был одет в исключительно богатую одежду, держал жезл в правой руке, в могиле были найдены также части лука, украшенного золотом. Кроме украшений во всех могилах находили образцы керамики, и различные инструменты, которые могли понадобиться в загробной жизни. В могиле №43 найдены различные фигурки идолов, антропоморфные и зооморфные языческие талисманы и обереги. Чаще всего встречаются изображения рогатых животных и быков. Радиоуглеродный анализ в 70-х годах, подтвержденный независимыми исследованиями образцов в 2006 году, показал возраст захоронения 4690-4330 годы до н.э. — это самое древнее в Европе «золотое погребение».Источник: www.yellowrose.info/v-bolgarii-nashli-drevneyshee-zoloto-mira/© Жёлтая Роза

В правой руке у царя булава («чекан») с богато украшенной золотом рукоятью. Обратите внимание — головка булавы двойная — одна каменная из халцедона, другая — точно такой же формы из медного сплава. Слева у ног большой лук (длина примерно 1.2 метра), от него остались только золотые накладки. Слева у плеча медный жезл — символ власти. У пояса и у бедер — три топора, два медных и один каменный, и остатки стилета (шила?) и ножа.

Одежда и головной убор царя богато украшены нашитыми на одежду золотыми бляшками, та же традиция существовала у скифов. Большая золотая пластина закрывала живот царя. На руках царя по три массивных золотых браслета. Один браслет сделан из перламутровой морской раковины, с креплениями из золота. На груди умершего прекрасные золотые ожерелья и бусы.

Судя по костям и прекрасно сохранившимся зубам, совершенно очевидно, что это крупный, физически развитый, сильный, атлетически сложенный мужчина ростом 170-175 см, что заметно выше среднего показателя для эпохи медно-каменного века Европы. Антропологи определили его примерный возраст — 45-50 лет.

Была проведена реконструкция лица царя, захороненного в могиле №43 — волевое лицо, высокий лоб, прямой нос и европейский разрез глаз. Сунгирь — поселение семей эпохи позднего палеолита

Варна известна с VI века до н. э. как греческая колония Одессос, основанная в 570 г. до н. э. переселенцами из города Милета. Самая убедительная этимология названия Варна связана с «вар» — «минеральный источник», ключ. В каменном и медном веке на территории Варны существовало несколько археологических культур, среди них археологическая культура Варна (4400—4100 гг. до н. э.) эпохи медного века.

Характерные признаки культуры Варна — полихромная керамика и захоронения трёх типов с богатыми похоронными дарами. Среди погребальных даров — браслеты из раковин Spondylus, сердоликовые бусы, золотые бусы и подвески, а также режущие инструменты из белого балканского кремня.

У представителей археологической культуры Варна определены Y-хромосомные гаплогруппы R1, G2, G2a2b2b. Гаплогруппа R1a (M17) зародилась в Южной Сибири ок. 22 800 лет назад. Гаплогруппа R1b распространена на западе Европейского континента и Южного Урала. После вторжения сарматов в Северное Причерноморье и Приазовье во 2 тысячелетии до нашей эры, многочисленные племена сколотов (скифов-земледельцев) переселились на Балканский полуостров во Фракию. Страбон сообщает: «Множество людей из Малой Скифии переправлялось через Тирас и Истр и поселялось в той стране (Фракии). Значительная часть Фракии на Балканах была названа Малой Скифией».

За десятилетия археологических исследований было раскопано порядка 7500 кв. метров, найдено 294 могилы, более 3000 предметов из золота, общим весом более 6 кг, множество медных предметов, более 600 образцов керамики (включая позолоченную), высококачественные кремниевые и обсидиановые лезвия и украшения.

Курган «Телль Юнаците» (телль — «Плоская могила») считается древнейшим «городом» Европы. Археологический объект Телль Юнаците расположен в Болгарии вдали от моря, возле деревни Юнаците, в самой западной части Верхней Фракийской равнины, рядом со старым руслом реки Топольница, перед её притоком в реку Марица.

Телль Юнаците был основан в 7 тысячелетии до нашей эры. В течение последующих тысячелетий в этом регионе бурно развивался процесс производства и обработка металлов, от освоения первых металлургических навыков до создания полноценной металлургической индустрии.

Археологические раскопки последних 10 лет показали, что курган «Телль Юнаците» является лишь небольшой частью гораздо более крупного поселения (более 100 000 квадратных метров), возникшего в раннюю эпоху энеолита — около 5000 года до н.э. В 5 тысячелетии до нашей эры вокруг центров металлообработки начали возникать поселения городского типа, их называют древнейшими городами Европы. Телль Юнаците, возможно, самый древний город, поскольку здесь были найдены артефакты 4900 года до нашей эры.

Вокруг поселения Телль Юнаците около 4750-4650 до н.э. была построена оборонительная стена из толстых брёвен из глины, её ширина около 4 метров, высота от 2,5 до 5 метров. Перед оборонительной стеной существовал ров шириной более 10 метров и глубиной 4 метров. Телль Юнаците — самый ранний известный акрополь с цитаделью.

Найденные артефакты свидетельствуют о чрезвычайно высоком Исуровне материальной и духовной культуры жителей поселения, и высокоразвитого эстетического вкуса и технологических навыков. Археологические находки говорят о хорошо развитых ремесленных производствах и торговле, достигавшей побережья Эгейского моря.точник: www.yellowrose.info/v-bolgarii-nashli-drevneyshee-zoloto-mira/3/© Жёлтая Роза

Поселение Телль Юнаците является памятником, свидетельствующим о периодическом пребывании развитой цивилизации в течении более семи тысяч лет. В отечественной историографии для этой археологической общности есть особое название: Балкано-Карпатская металлургическая провинция.

Официальный статус древнейшего золота мира Варненского некрополя скоро может перейти к небольшой золотой бусине, найденной археологами в июле этого года в доисторическом поселении Телль Юнаците. Бусина представляет собой золотую полоску, свернутую в кольцо. Её размер – 4 мм, вес – 0,15 грамма. Руководитель археологических раскопок в Телле Юнаците Явор Бояджиев, датировал находку 4600 годом до нашей эры и заявил, что она старше золота Варны по меньшей мере на 200 лет. Сокровища Варны, напомним, датируются примерно тем же периодом, 4600 – 4200 гг. до нашей эры.

«Я бы назвал Телль Юнаците прототипом современного города, хотя это очень древнее поселение, даже по сравнению с Месопотамией. Это место старше Шумера на тысячу лет!», – говорит Явор Бояджиев, имея в виду общепринятое мнение, что городская культура зародилась на юге Месопотамии (современный Ирак): там возникли первые города в привычном понимании этого слова.

Раскопки Телль Юнаците ведутся с 1976 года. За это время археологи раскопали почти 12 гектар, это примерно треть от предполагаемой общей площади поселения. Остатки крепостной стены, стен домов и мастерских, археологи четко различают улицы, общественные здания, по-городскому плотную застройку, городской центр и жилые окраины.

Телль Юнаците часто называют «Птичьим городом»: здесь были найдены десятки глиняных фигурок птиц. Все птицы изображены в состоянии покоя, отсюда возникло предположение, что они были не декоративными предметами, а объектом местного культа.

«Птичий город» был разрушен около 4100 года до нашей эры – возможно, индоевропейскими племенами, пришедшими с северо-востока. У кочевников не было городов, зато были лошади и оружие. Трехметровые крепостные стены города их не остановили. Археологи обнаружили очевидные признаки жестокого боя, внутри домов были найдены костные останки стариков, женщин и детей со следами ран, нанесенных боевыми топорами.

Новые археологические находки и новые факты появляются ежегодно, меняя привычные представления о древней истории человечества. Болгарские археологи все чаще говорят не об отдельных культурах, а о «потерянной» первой цивилизации Европы, зародившейся на Балканах.

Мощным стимулом в поисках этой цивилизации стало «золото Варны», найденное в 1972 году. Логично, что золотой роскоши Варны должно было что-то предшествовать – что-то вроде крохотной золотой бусины, созданной в Телле Юнаците…Источник: [url]https://www.yellowrose.info/v-bolgarii-nashli-drevneyshee-zoloto-mira/4/[/url]©Жёлтая Роза

Перевела на украинский язык 8.02.20 16.16

У Болгарії знайшли найдавніше золото світу.

Найдавніше золото світу було знайдено в 1972 році. Це була найгучніша сенсаційна знахідка найдавніших золотих прикрас У 1972 році несподівано почули про сенсаційної новини в галузі археології Болгарії. Ця сенсація сталася на заході у місті Варна, приблизно о пів кілометра від Варненського озера і практично в районі центру, всього в чотирьох кілометрах від нього. На той момент проводилися роботи по прокладці кабелю. Райчо Маринов, що працює на екскаваторі, звернув увагу, що в ковші знаходяться якісь блискучі предмети. Уважно розглянувши свою знахідку, стало ясно, що екскаваторником були виявлені частинки кераміки і найдавніші прикраси із золота. Новину про таке виявлення швидко дійшла й до працівників музею археології у Варні, тому вони негайно зайнялися розкопками. Головою цього дослідження були Іван Іванов та Михайло Лазаров.

Протягом десяти років, поки проходили археологічні розкопки, було опрацьовано 7,5 кв. км, а це десь дві третини від гіпотетичної площі величезного кладовища. За весь час розкопок було знайдено 294 поховання і безліч артефактів із золота, а саме 3000 предметів, загальна вага яких складає 6 кг. Безліч мідних предметів, понад 600 зразків кераміки з прикрасами з позолоти, високоякісні кремнієві і обсидіанові леза і вишукані жіночі прикраси, створені людиною в 4600 – 4200 року до нашої ери. В результаті археологічних розкопок у Варненському некрополі було виявлено три типи поховань: перший тип — тіла лежать на спині у весь зріст. Таких могил більшість, в основному в них знаходять скелети чоловіків. другий тип — тіла лежать частіше усього на правому боці в «позі зародка», лікті притиснуті до колін. Велика частина таких поховань — жіночі скелети. третій тип — могили, в яких зовсім відсутнє тіло, так звані «символічні» поховання, кенотафи. У «символічних» похованнях були знайдені зроблені з глини копії людських голів, з прикрасами на місці очей, носа, лоба і рота. Ймовірно,«символічний» тип поховань здійснювали коли не могли знайти або доставити тіло загиблого. Некрополь, знайдений у Варні, відноситься до мідно-кам'яного віку (Халколиту), який датується кінцем 5 тисячоліття до н. е. Імовірно Варненський некрополь використовувався протягом 150-200 років, як ритуальне місце поховання. У давнину знахідки у Варні стоять в одному ряду з знахідками в Стародавньому Єгипті і Стародавній Месопотамії. По імені Варненського некрополя була названа існувала в цій галузі культура Варна.Джерело: www.yellowrose.info/v-bolgarii-nashli-drevneyshee-zoloto-mira/© Жовта Троянда

Поховання мідно-кам'яного століття Варненському некрополі на дві тисячі років старше першої єгипетської піраміди, майже три тисячі років старше стародавніх мегалітів Стоунхенджа. Особливо варто відзначити могилу № 43, вражаючу неймовірним багатством. Дослідники вважають, що в ній був похований виключно багатий чи впливова людина, можливо, це «золоте поховання царя». З поховання № 43" було вилучено 990 золотих прикрас загальною вагою більш 1,5 кг, безліч мідних і кам'яних інструментів. Похований був одягнений у виключно багату одяг, тримав жезл в правій руці, у могилі були знайдені також частини цибулі, оздобленого золотом. Крім прикрас у всіх могилах знаходили зразки кераміки, і різні інструменти, які могли знадобитися в потойбічному житті. В могилі №43 знайдені різні фігурки ідолів, антропоморфні і зооморфні язичницькі талісмани і обереги. Найчастіше зустрічаються зображення рогатих тварин і биків. Радіовуглецевий аналіз в 70-х роках, що підтверджується незалежними дослідженнями зразків у 2006 році, показав вік поховання 4690-4330 роки до н. е. — це найдавніше в Європі «золоте поховання».Джерело: www.yellowrose.info/v-bolgarii-nashli-drevneyshee-zoloto-mira/© Жовта Троянда

У правій руці у царя булава («чекан») з багато прикрашеними золотом руків'ям. Зверніть увагу — головка булави подвійна — одна мурована з халцедону, інша — точно такої ж форми з мідного сплаву. Зліва біля ніг великий лук (довжина приблизно 1.2 метра), від нього залишилися тільки золоті накладки. Зліва біля плеча мідний жезл — символ влади. У поясу і стегон — три сокири, два мідних і один кам'яний, і залишки стилета (шила?) і ножа.

Одяг та головний убір царя багато прикрашені нашивалися на одяг золотими бляшками, та ж традиція існувала у скіфів. Велика золота пластина закривала живіт царя. На руках царя по три масивних золотих браслети. Один браслет зроблений з перламутровою морської раковини, з кріпленнями з золота. На грудях померлого прекрасні золоті намиста і намиста.

Судячи по кістках і прекрасно збереженим зубах, абсолютно очевидно, що це великий, фізично розвинений, сильний, атлетично складений чоловік зростом 170-175 см, що помітно вище середнього показника для доби мідно-кам'яного століття Європи. Антропологи визначили його приблизний вік — 45-50 років.

Була проведена реконструкція особи царя, похованого в могилі №43 — вольове обличчя, високий лоб, прямий ніс і європейський розріз очей. Сунгирь — поселення сімей епохи пізнього палеоліту

Варна відома з VI століття до н. е. як грецька колонія Одессос, заснована в 570 р. до н. е. переселенцями з міста Мілета. Найпереконливіша етимологія назви Варна пов'язана з «вар» — «мінеральне джерело», ключ. У кам'яному і мідному столітті на території Варни існувало кілька археологічних культур, серед них археологічна культура Варна (4400-4100 рр. до н. е.) доби мідного віку.

Характерні ознаки культури Варна — поліхромна кераміка і поховання трьох типів з багатими поховальними дарами. Серед похоронних дарів — браслети з раковин Spondylus, сердоликовые намисто, золоті намиста і підвіски, а також ріжучі інструменти з білого балканського кременя.

У представників археологічної культури Варна визначено Y-хромосомні гаплогрупи R1, G2, G2a2b2b. Гаплогруппа R1a (M17) зародилася в Південній Сибіру ок. 22 800 років тому. Гаплогруппа R1b поширена на заході Європейського континенту і Південного Уралу. Після вторгнення сарматів у Північне Причорномор'я і Приазов'я у 2 тисячолітті до нашої ери, численні племена сколотів (скіфів-землеробів) переселилися на Балканський півострів у Фракію. Страбон повідомляє: «Безліч людей з Малої Скіфії переправлялося через Тірас та Істр і поселялось в тій країні (Фракії). Значна частина Фракії на Балканах була названа Малою Скіфією».

За десятиліття археологічних досліджень було розкопано близько 7500 кв. метрів, знайдено 294 могили, понад 3000 предметів із золота, загальною вагою більше 6 кг, безліч мідних предметів, понад 600 зразків кераміки (включаючи позолочене), високоякісні кремнієві і обсидіанові леза і прикраси.

Курган «Телль Юнаците» (телль — «Плоска могила») вважається найдавнішим містом» Європи. Археологічний об'єкт Телль Юнаците розташований у Болгарії далеко від моря, біля села Юнаците, в самій західній частині Верхньої Фракійської рівнини, поруч зі старим руслом річки Топільниця, перед її надходженням в річку Маріца.

Телль Юнаците був заснований у 7 тисячолітті до нашої ери. Протягом наступних тисячоліть у цьому регіоні бурхливо розвивався процес виробництва і обробка металів, від освоєння перших металургійних навичок до створення повноцінної металургійної індустрії.

Археологічні розкопки останніх 10 років показали, що курган «Телль Юнаците» є лише невеликою частиною набагато більш великого поселення (понад 100 000 квадратних метрів), що виник в ранню епоху енеоліту — близько 5000 року до н. е. В 5 тисячолітті до нашої ери навколо центрів металообробки почали виникати поселення міського типу, їх називають найдавнішими містами Європи. Телль Юнаците, можливо, самий древній місто, оскільки тут були знайдені артефакти 4900 року до нашої ери.

Навколо поселення Телль Юнаците близько 4750-4650 до н. е. була побудована оборонна стіна з товстих колод з глини, її ширина близько 4 метрів, висота від 2,5 до 5 метрів. Перед оборонною стіною існував рів шириною 10 метрів і глибиною 4 метри. Телль Юнаците — найбільш ранній відомий акрополь з цитаделлю.

Знайдені артефакти свідчать про надзвичайно високий Исуровне матеріальної і духовної культури жителів поселення, і високорозвиненого естетичного смаку і технологічних навичок. Археологічні знахідки говорять про добре розвинених ремісничих виробництвах і торгівлі, сягала узбережжя Егейського моря.джерело: www.yellowrose.info/v-bolgarii-nashli-drevneyshee-zoloto-mira/3/© Жовта Троянда

Поселення Телль Юнаците є пам'яткою, що свідчить про періодичному перебуванні розвинутої цивілізації протягом більше семи тисяч років. У вітчизняній історіографії для цієї археологічної спільності є особлива назва: Балкано-Карпатський металургійна провінція. Джерело: www.yellowrose.info/v-bolgarii-nashli-drevneyshee-zoloto-mira/3/© Жовта Троянда

Офіційний статус найдавнішого золота світу Варненського некрополя скоро може перейти до невеликої золотий бусини, знайдену археологами в липні цього року в доісторичному поселенні Телль Юнаците. Намистина являє собою золоту смужку, згорнутий в кільце. Її розмір – 4 мм, вага – 0,15 грама. Керівник археологічних розкопок в Телле Юнаците Явір Бояджієв, датував знахідку 4600 роком до нашої ери і заявив, що вона старша золота Варни щонайменше на 200 років. Скарби Варни, нагадаємо, датуються приблизно тим же періодом, 4600 – 4200 рр. до нашої ери.

«Я б назвав Телль Юнаците прототипом сучасного міста, хоча це дуже давнє поселення, навіть порівняно з Месопотамією. Це місце старше Шумеру на тисячу років!», – каже Явір Бояджієв, маючи на увазі загальноприйнята думка, що міська культура зародилася на півдні Месопотамії (сучасний Ірак): там виникли перші міста в звичному розумінні цього слова.

Розкопки Телль Юнаціте ведуться з 1976 року. За цей час археологи розкопали майже 12 гектар, це приблизно третина від передбачуваної загальної площі поселення. Залишки кріпосної стіни, стін будинків і майстерень, археологи чітко розрізняють вулиці, громадські будівлі, по-міському щільну забудову, міський центр і житлові околиці.

Телль Юнаціте часто називають «Пташиним містом»: тут були знайдені десятки глиняних фігурок птахів. Всі птахи зображені в стані спокою, звідси виникло припущення, що вони були не декоративними предметами, а об'єктом місцевого культу.

«Пташиний місто» був зруйнований близько 4100 року до нашої ери — можливо, індоєвропейськими племенами, які прийшли з північного сходу. У кочівників не було міст, зате були коні і зброю. Триметрові кріпосні стіни міста їх не зупинили. Археологи виявили очевидні ознаки жорстокого бою, всередині будинків були знайдені кісткові останки людей похилого віку, жінок і дітей зі слідами ран, нанесених бойовими сокирами.

Нові археологічні знахідки і нові факти з'являються щорічно, змінюючи звичні уявлення про стародавню історію людства. Болгарські археологи все частіше говорять не про окремі культурах, а про «втраченої» першої цивілізації Європи, яка зародилася на Балканах.

Потужним стимулом в пошуках цієї цивілізації стало «золото Варни», знайдене в 1972 році. Логічно, що золотий розкоші Варни мало щось передувати — щось на зразок крихітної золотий намистини, створеної в Телле Юнаціте… Джерело: [url] www.yellowrose.info/v-bolgarii-nashli-drevneyshee-zoloto -mira / 4 / [/ url] © Жовта Роза

Переклала на українську мову 8.02.20 16.16